Місяць: Грудень 2016

Скільки коштуватиме будівництво рибної ферми

На аквафермах можна вирощувати будь-які види риби – як традиційного для нас коропа, так і тиляпію

Крім того, можна займатися виробництвом не лише риби, а й морських продуктів. Наприклад, вирощувати ракоподібних чи молюсків. В Україні вже є позитивний досвід вирощування устриць – один із підприємців за 1,5 року виростив та реалізував майже 20 тонн. Виробляють в Україні та чорну ікру. Минулого року 3 підприємства спільно виробили 600 кг ікри, у 2016 році ринок може дати близько 800 кг. При цьому, без урахування торгових мереж, лише у ресторанах України на рік продається близько 1 тонни чорної ікри. Місткість ринку ще дає місце для зростання виробництва.

Постає питання, скільки коштує будівництво рибної ферми? Для того щоб в умовах традиційної аквакультури виростити 120 тонн коропа, треба інвестувати у ферму $400 тис.

Будівництво ферми з вирощування форелі коштуватиме фермеру $1,5 млн. Інвестиції повністю повернуться через 2,5–3 роки і принесуть близько 20% річних

Для того, щоб виростити 100 тонн теляпії, знадобиться приміщення 2000 кв.м та інвестиції в $500 тис. Повернення вкладень через 2,5 року, прибутковість у 38% річних роблять цей напрямок привабливим для людей, які хочуть диверсифікувати свій бізнес.

Тепер про те, де знайти гроші на аквафермерство. По-перше, інтерес до українського бізнесу має європейці. Головна умова – мінімум бюрократії та захищеність інвестицій (прогнозовані відносини з державою). На початку квітня в Україну приїжджав Почесний Президент федерації аквакультури Франції Патріс Астр та 2 тижні вивчав рибогосподарські можливості водойм України. Французам цікаві придунайські водоймища Одеської області. Кінцева мета французів – підприємство з вирощування риби, і навіть будівництво заводу з переробки.

Другим джерелом фінансування є Європейський Інвестиційний Банк. У грудні 2015 року між Україною та ЄІБ було укладено договір про виділення українському агрокомплексу 400 мільйонів євро, частина з яких передбачена безпосередньо на “аквакультуру та рибне господарство”, на кредити для малого та середнього бізнесу. Сподіваюся, цей договір буде ратифіковано ВР найближчим часом і українські підприємці матимуть можливість отримувати кредити для розвитку бізнесу вже у 2016 році.

Ще один ефективний інструмент фінансової підтримки українських фермерів – спецфонд рибного господарства. Сьогодні проект фонду проходить узгодження у “міністерствах та кабінетах”.

Ідея та ключові принципи роботи Спецфонду запозичені нами у Литви. Там аналогічний механізм працює з 1992 року та вже довів свою ефективність. Принцип такий: “фінансування галузі відбувається рахунок коштів, які генерує сама галузь”. Для розвитку рибного господарства, саме програм зариблення, меліорації, державних програм підтримки підприємців використовуються кошти “з галузі”. В Україні це можуть бути кошти від штрафів за браконьєрський вилов, компенсація за проведення днопоглиблювальних робіт, плата за промисловий вилов риби, кошти від приватизації державних підприємств.

Ідея створення такого Спецфонду вже обговорювалася та отримала підтримку з боку представників ЄС та рибальських громадських організацій.

Ярема Ковальов
голова Державного агентства рибного господарства України

Чому в Україні не розвивається рибне фермерство і що з цим можна зробити

У всьому світі виробники риби та рибної продукції уникають промислового вилову “дикої” риби і концентруються на її вирощуванні на фермах

За даними Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО), за останні роки виробництво “фермерської” риби зросло в 3 рази – до 78,9 млн. тонн. З них більше половини (53%) вирощується у внутрішніх водоймах (так звана аквакультура), а решта 47% – у морях (марикультура).

Що відбувається в Україні? У структурі українського рибного господарства у 2015 році аквакультура зайняла лише 24%, або 22 тис. тонн. У грошовому еквіваленті це 170 млн. грн. За даними Держрибагентства, загалом кількість виробників аквакультури минулого року впала на 10%. А за неофіційною інформацією, ще 30% учасників ринку пішли працювати у “тінь” через різке зростання вартості оренди землі наприкінці 2014 року.

Фактори, що гальмують розвиток рибного фермерства в Україні:

Оренда. Вартість оренди становить від 3 до 12% нормативної оцінки землі. Місцева влада бере, як правило, верхній поріг оцінки, орієнтуючись на максимальний прибуток.

Наприклад, на Житомирщині вартість оренди гектара землі зросла з 800 грн до 2200-2400 грн на рік. Виходить, щоб орендувати ставок площею 100 гектарів, фермеру треба заплатити 220 тис. грн.

Рішення. Держрибагентство підготувало проект закону “Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати у сфері аквакультури)” щодо земель призначених для сільського господарства. Законопроект дозволить знизити вартість оренди до 3% нормативної оцінки землі водного фонду.

Крім того, ми розробили низку нормативних документів щодо спрощення оренди. З 1-го січня 2016 року постановами КМУ було прийнято Порядок оренди частин водних об’єктів для розміщення плавучих садкових рибних господарств та Порядок оренди акваторій (водного простору) морських вод для ведення марікультури.

Тепер в Україні стало можливо взяти в оренду частину моря та вирощувати рибу у садкових господарствах Для розвитку марикультури Україна має розвинену берегову лінію Чорного моря. Наприклад, в Одеській та Херсонській областях є зони, в яких можна займатися вирощуванням мідій, устриць, морського гребінця, американського смугастого окуня, форель і атлантичного лосося. Ухвалена постанова дозволяє розводити рибу і у великих водосховищах, взявши в оренду водну ділянку. Це актуально для мешканців територій, наближених до Дніпровського каскаду водосховищ.

Відсутність у держави повної інформації про рибогосподарські водоймища

Рішення. Ми хочемо створити єдиний електронний Державний реєстр рибогосподарських водних об’єктів. Це один із перших кроків на шляху до відкритості (transparency of operations) та залучення інвестицій у галузь. Фактично шість місяців ми витратили на те, щоб зібрати інформацію на місцях і розпочинати роботу над продуктом.

У тестовому режимі реєстр розпочне роботу вже наприкінці травня

Реєстр матиме форму електронної карти та міститиме кілька підрозділів для різних аудиторій — державних органів, органів рибоохорони, підприємців та рибалок-аматорів. Кожен бажаючий зможе переглянути інформацію по будь-якому регіону України — які в ньому є водойми, чи розводиться в них риба, яким підприємством, які види. Можна буде перевірити статус конкретної водойми для рекреаційної риболовлі, дізнатися, чи існує на ній спеціальна інфраструктура. Надалі ми плануємо розширити функціонал та додати інформацію про виділення на кожній водоймі зон для аматорського (спортивного) та промислового рибальства, про зони зимувальних ям, зони, де будь-яка рибалка заборонена.

Відсутність державної підтримки

Часткове рішення. На допомогу підприємцям з 1 січня 2016 року було скасовано митний збір на корми для риб, які використовуються для вирощування хижих видів — форелі, коропа, осетрових. У свою чергу, це дозволить знизити собівартість риби.

Ярема Ковальов
голова Державного агентства рибного господарства України

Лиман “Ошитки” запрошує…

Лиман “Ошитки” пропонує стати членом Рибальського клубу “Ошитки” та користуватися послугами риболовлі на лимані “Ошитки” у 2017 році необмежену кількість разів!

Вартість річного абонементу на 2017 рік:

  • для нових членів клубу – 800 гривень.
  • продовження членства на 2017 рік – 650 гривень.