Місяць: Серпень 2022

Щодо зміни рівня води в орендованих водоймах

Для спрощення вилову товарної риби орендарі водних об’єктів допускають пониження рівня води, так як вважають, що отримавши водне дзеркало в оренду – мають необмежені права щодо його використання на власний розсуд.

Основні дозвільні документи, що регламентують порядок підвищення чи пониження рівня води орендарями – це режим роботи водних об’єктів та діючий дозвіл на спеціальне використання водних об’єктів.

Відповідно до ст. 76 Водного кодексу України, робота водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших зв’язаних між собою водних об’єктів) регулюється шляхом встановлення відповідних режимів для кожного водного об’єкта системи з урахуванням прогнозу водності. Режими роботи цих систем розробляються Регіональним офісом водних ресурсів в Київській області та затверджуються територіальним органом Держводагентства в Київській області.

В режимі роботи містяться дані про: орендований водний об’єкт, характеристику водного об’єкту, встановлений режим роботи з датою початку зміни рівня води та датою, коли рівень води має бути відновлений до початкового рівня, визначення умов коригування режиму.

Розробка режиму роботи для орендованої водойми повинна бути прописана у договорі оренди, згідно з вимогами ст. 51 Водного Кодексу України. Рівень води у рибогосподарських водних об’єктах має бути достатнім для забезпечення природного відтворення та життєдіяльності гідробіонтів (стаття 17 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).

Для встановлення режиму роботи щодо пониження води в орендованих водних об’єктах, орендарю необхідно надати до Регіонального офісу водних ресурсів у Київській області наступний перелік документів:

  • право на користування водним об’єктом (договір оренди водного об’єкту або додаткова угода);
  • діючий дозвіл на спеціальне водокористування;
  • водогосподарський паспорт на водний об’єкт (паспорт водного об’єкту).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру», Водного кодексу України, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Положення про Державне агентство водних ресурсів України, Держводагентство та його територіальні органи здійснюють видачу (відмову у видачі, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування.

Для одержання дозволу на спеціальне водокористування водокористувач звертається до відповідних центрів надання адміністративних послуг із заявою (затверджену наказом Мінприроди від 12 квітня 2018 року № 116), до якої додаються:

  • обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення (затверджено наказом Мінприроди від 23.06.2017 № 234);
  • опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;
  • нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);
  • копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України подання заяви про одержання (анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, анулювання) цього дозволу може здійснюватись в електронній формі.

Інформаційна система «Портал е-послуг Державного агентства водних ресурсів України» розміщується за адресою: https://e-services.davr.gov.ua.

Інформаційна система «Портал е-послуг Державного агентства водних ресурсів України» працює у режимі онлайн та є доступним усім користувачам мережі Інтернет, які пройшли процедуру ідентифікації на Порталі із використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації id.gov.ua.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Про ввезення в Україну кормів для риб в умовах війни

Ключовими регуляторами ввезення в Україну кормів для риб є:

  • Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042;
  • Закон України «Про безпечність та гігієну кормів» від 21.12.2017 № 2264.

Отже, вантаж із продуктами, який ввозиться (пересилається) на митну територію України, має супроводжуватися оригіналами міжнародного сертифіката та інших документів, що видаються компетентним органом країни походження або країни-експортера.

Перелік продуктів, які підлягають державному контролю, затверджено наказом Мінагрополітики від 26.03.2018 № 159, зареєстрованим в Мін’юсті за № 463/31915 18.04.2018.

Державний контроль вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, які ввозяться (пересилаються) на територію України, що не увійшли до вищезазначеного Переліку здійснюється відповідно до Закону № 2042 та виключно за документами, необхідними для проведення митного контролю.

Відповідно продукти можуть ввозитися на митну територію України, якщо вони походять з країни або її окремої території (зони або компартмента) та потужності, які внесені до Реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України.

Також ввезення продукції тваринного походження на територію України можливе за умовами наказу Мінагрополітики від 01.04.2014 № 118 «Про визнання еквівалентності системи контролю виробництва та обігу продукції та сировини тваринного походження ЄС», зареєстрованого в Мін’юсті за № 431/25208 16.04.2014.

Важливо! Кормові добавки підлягають обов’язковій реєстрації в Україні.

Водночас ввезення кормів та кормових добавок на період воєнного стану за спрощеною процедурою врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 537, зокрема:

  • ввезення вантажів з кормовими добавками без їх державної реєстрації в Україні дозволяється за умови, що такі добавки зареєстровані (дозволені) в ЄС і призначені для виробництва кормів для продуктивних тварин;
  • ввезення вантажів з фасованими (запакованими) кормами для продуктивних тварин, виготовленими з використанням кормових добавок, зареєстрованих (дозволених) у ЄС, дозволяється за умови, що такі корми походять з потужностей, розташованих в державах-членах ЄС або інших державах, за умови, що потужності в таких державах мають дозвіл на ввезення кормів до ЄС.

Отже, наразі для суб’єктів аквакультури є гарна можливість використовувати кормові добавки, зокрема без їх обов’язкової реєстрації в Україні при умові, що вони вже зареєстровані в ЄС. Водночас звертаємо увагу, що роботу з реєстрації кормових добавок варто розпочати завчасно для забезпечення безперебійного постачання кормів у майбутньому.

Мінагрополітики України
Державне агентство меліорації та рибного господарства України

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, УКРАЇНО!

​ЗДАЄТЬСЯ У ЦЬОМУ РОЦІ ЦЕЙ ДЕНЬ ОСОБЛИВО ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ НАШОЇ УКРАЇНИ ТА КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ.

ВАЖЛИВИЙ ЯК НІКОЛИ.

ВАЖЛИВИЙ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ ВІЙНИ У НАС Є ТЕ, ЩО МИ СЬОГОДНІ ВІДЗНАЧАЄМО


НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!


І НІКУДИ ВОНА НЕ ДІНЕТЬСЯ – БО МИ ЇЇ НЕ ВІДДАМО!


ЗІ СВЯТОМ!

Привітання Президента України Володимира Зеленського з нагоди 31 річниці Дня Незалежності України.

Щодо правомірної діяльності суб’єктів аквакультури

Відповідно до Закону України «Про аквакультуру», аквакультура (рибництво) – сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг (платного чи безоплатного рибальства).

Суб’єктом аквакультури може бути користувач за таких обов’язкових умов:

✔ Отримання водного об’єкта у користування. Згідно зі ст. 14 Законv України «Про аквакультуру» рибогосподарський водний об’єкт для цілей аквакультури надається у користування на умовах оренди юридичній або фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

✔ Відповідно до ст. ст. 48, 49 Водного кодексу України наявність дозволу на спеціальне водокористування у разі необхідності.

✔ Згідно зі ст. ст. 8, 14 Закону України «Про аквакультуру» наявність паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проєкту рибогосподарської технологічної водойми. (Порядок розроблення паспорта затверджено наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 16 грудня 2013 року № 742).

✔ Врахування норм рибопродуктивності зон аквакультури (рибництва) та зональної рибопродуктивності по регіонах України з метою забезпечення раціонального використання рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) при наданні у користування водних об’єктів (їх частин) (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.01.2013 № 45 «Про затвердження зон аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України»).

✔ Користувачі, які здійснюють свою господарську діяльність з рибництва (аквакультури), повинні надавати звітність за формою № 1А — риба (наказ «Про затвердження форми звітності № 1А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 20__ р.» та інструкції щодо її заповнення» Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21 березня 2012 року № 141).

✔ Ведення спеціальних форм первинної документації для суб’єктів рибного господарства в галузі аквакультури, затверджених наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 19 червня 2012 року № 362.

✔ Здійснення плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об’єкта, рибогосподарської технологічної водойми (відповідна Методика нарахування затверджена наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 14 січня 2014 року № 11).

✔ Подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства інформацію щодо намірів розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів та відповідне науково-біологічне обґрунтування відповідно до ст. ст. 5, 19, 20 Закону України «Про аквакультуру».

Додатково слід зазначити можливість надання суб’єктиами аквакультури відповідно до ст. 13 Закону України «Про аквакультуру» рекреаційних послуг на платній або безоплатній основі. Тобто можливість впровадження платного чи безкоштовного рибальства.

Якщо передбачені законодавством умови не можна виконати в повній мірі, то відповідні рибогосподарські водойми неправомірно відносити до аквакультури і Закон України «Про аквакультуру» на них не поширюється.

За додатковою інформацією Ви можете звернутися до Київського рибоохоронного патруля за номером: (044) 489-60-25.

Довідково:

Наразі в районі діяльності рибоохоронного патруля Київщини свою діяльність здійснюють 335 суб’єктів аквакультури.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Щодо підвищення рибопродуктивністі ставків

Як підвищити рибопродуктивність ставків?

Для поліпшення продуктивних якостей водойм існує технологія їх підживлення мінеральними і органічними добавками.

Яку користь приносить добриво водойм?

Основна користь полягає в створенні сприятливих умов для розвитку в водному середовищі різноманітних бактерій, одноклітинних водоростей і різних мікроорганізмів, а вони, в свою чергу, є їжею для комах і їх личинок, нижчих ракоподібних, комарів і інших істот – все це служить хорошим природним кормом для ставкової риби.

Перед тим як удобрювати ставки, потрібно їх попередньо певним чином підготувати. Для початку, проводиться осушення заболочених ділянок ставка, які попередньо спускають. Потім проводиться вапнування закислення зон ставка, тим самим підвищуючи родючість грунту. Якщо в ставку є жорсткі водні рослини, такі як очерет, осока або рогіз, їх слід видалити звідти, а надмірні зарості мяких рослин - прорідити (мякі рослини повинні займати не більше 25 % від площі водойми).

Добриво рибоводних ставків є ефективним засобом за умови нейтральної або слаболужної реакції води і грунту в них (pH 7-7,5). Щоб вирівняти кислотність середовища, можна використовувати вапно, інакше результативність добрив відчутно знижується. Також на ефективність добрив великий вплив робить активний водний обмін – пересування води через дамби або іншими шляхами, що призводить до вимивання корисних речовин і видалення їх з водойми.

Інша умова для застосування до ставків добрив – досить довгий термін їх експлуатації, внаслідок чого їх натуральна рибопродуктивність вже знизилася і ефект від добрив буде добре відчутним. При добриві ставків в водно-грунтовій системі створюється правильна концентрація важливих мінеральних елементів: азоту, фосфору, калію, кальцію, заліза та інших. Ці елементи необхідні для розвитку фітопланктону.

Які добрива застосовуються для ставків?

З мінеральних – фосфорні, калійні, азотні, кальцієві та інші солі. З органічних – підготовлений (перепрілий) гній, фекалії, пташиний послід, гнойова жижа, різні рослинні добрива як водні так і наземні, торф та інші.

✔ Фосфорні добрива. Одне з найважливіших мінеральних добрив, що застосовується до рибницьким ставків. Фосфор сприяє продуктивному розвитку рослин, що мешкають у воді і дрібних організмів, якими харчується риба. Найбільш актуальним є застосування фосфорних добрив для тих ставків, які базуються на глинистих, суглинних, супіщаних, підзолистих і торф`яних ґрунтах.

Які фосфорні добрива можна використовувати в рибництві? Це фосфоритне борошно, суперфосфат, кісткове борошно, термофосфати, преципітати, томасшлак. Норма фосфору використовується з розрахунку 20 – 30 кг (граничні значення – 15 – 45 кг) фосфорної кислоти на 1 гектар. Таким чином, можна підняти продуктивність ставка від 15 до 40 – 60 %, а в деяких випадках і до 100 %. Вносити фосфорні добрива бажано не відразу, а порціями, раз в 10 днів, розтягуючи їх дію на 1-2 роки.

✔ Азотні добрива. Азотні добрива сприяють активному розвитку рослинної маси, насиченню води киснем. Це дозволяє збільшити щільність посадки рибних мальків, піднімаючи вихід цьоголіток в кілька разів, більш ефективно використовуючи площу рибоводних ставків. З іншого боку, регулярне додавання азотних добрив пригнічує розвиток нитчастих і синьо-зелених водоростей і це теж сприяє оптимального стану рибоводного ставка.

У якому вигляді вносяться азотні добрива? Це аміачна селітра. Перед внесенням селітру потрібно розчинити у воді (використовуючи бочки або будь-яку інший відповідний посуд) і розприскати на поверхні ставка. Кількість селітри – 20 – 25 кг на 1 гектар водойми. Вносити можна відразу, в один захід, щорічно.

✔ Калійні добрива. Великої кількості калійних добрив для рибоводних ставків не потрібно. Зазвичай достатня кількість солей калію міститься в самому грунті.

Для чого потрібен калій? Для повноцінного розвитку рослин, що населяють водойму. Бурі плями на листі – показник нестачі калію. До популярних калійним добривам відносяться карналлит, сильвініт, можна використовувати пічну золу. Кількість калійних добавок – 30 – 100 кг калію на 1 гектар ставка. Найбільш потребують калії підзолисті і супіщані грунти, це може збільшити рибопродуктивність якості водойми на 30 – 40 %. Бажано вносити калійні добрива одночасно з фосфорними.

✔ Органічні добрива. Здебільшого це перепрілий гній (коней, великої рогатої худоби, послід птахів), зелена маса водних і наземних рослин (перероблена в компост). Органічні добрива дозволяється використовувати тільки в тих рибоводних водоймах, в яких забезпечується хороше постачання киснем. Причина полягає в тому, що органічні добрива при розкладанні споживають велику кількість кисню і можуть погіршувати процеси дихання у риб. Кількість органічних добавок залежить від типу грунту: особливо потребують їх ставки, що базуються на глинистих, піщаних і супіщаних грунтах – в такі ставки можна вносити 10 – 12 тонн на 1 гектар площі. У разі ставків з мулистим дном досить буде 6 – 10 тонн добрив, а для родючих багатих органікою ґрунтів вистачає 3 – 6 тонн на 1 гектар. Оптимальний час для добрива ставка – весна або осінь, коли він не заповнений водою. Гній розподіляється по поверхні грунту, потім переорюють на глибину 5 см. Якщо ставок заповнений водою, гній можна розмістити в мілководних частинах берегової зони невеликими частинами. Слід пам`ятати, що надлишок гною погіршує кисневий режим водойми, а також може провокувати розвиток зябрової гнилі у риби і погіршувати санітарний стан води.

✔ Альтернатива гною – водні рослини (рдести, латаття, елодея та інші). Їх можна вносити як окремо, так і разом з гноєм. Крім того, в цих рослинах досить високий вміст азоту, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів. Рослинні продукти є гарним живильним середовищем для розвитку бактерій, якими харчуються нижчі водні організми, а ці організми – хороший натуральний корм для риби. Досить внести 3 – 6 тонн на 1 гектар. Розміщувати їх найкраще снопами, закріпленими за допомогою кілків на відстані не менше 10 метрів один від одного, а прошарок води під ними повинен становити як мінімум 20 – 30 см. Можна використовувати для таких снопів гілки різних порід дерев (наприклад, берези або вільхи), пов`язуючи їх в пучки і розміщуючи в водоймі за тією ж технологією, що і рослини. Протримавши снопи з гілок у воді близько місяця, бажано їх замінити свіжими. Якщо територія водойми навесні і влітку пустує, можна засівати її конюшиною, люпином та іншими рослинними культурами, потім скошують і ставок заливається водою. Протягом 10 – 14 днів зелена маса активно розкладається, різко знижуючи кисневий баланс, тому рибу можна запускати в ставок тільки після закінчення цього періоду.

Отже, грамотне застосування добрив в рибоводних водоймах гарантує безпеку і ймовірність підвищення продуктивності.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Щодо правомірної діяльності спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ)

Відповідно до наказу Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008 року «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах», спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ) – це суб’єкт господарської діяльності, основною метою якого є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об’єкта шляхом штучного відтворення живих ресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних туводних видів водних живих ресурсів.

Повідомляємо, для створення СТРГ юридична або фізична особа-підприємець подає до Держрибагентства України такі документи:

✔ Заяву, погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт (його ділянка).

✔ Режим (сукупність вимог, умов та заходів), погоджений з територіальним органом рибоохорони, у районі діяльності яких є рибогосподарський водний об’єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування.

✔ Науково-біологічне обґрунтування (НБО) щодо рибогосподарського водного об’єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ.

✔ Карту-схему розташування СТРГ.

✔ Документи (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії): свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи); статут, свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (для юридичної особи); при розробці Режиму на водні об’єкти об’ємом більше 1 млн куб.м (водосховища) – ліцензію на право господарської діяльності, пов’язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.

Використання водних біоресурсів здійснюється згідно з Режимом та відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах.

Охорона водних біоресурсів на водних об’єктах СТРГ здійснюється користувачем.

Контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням водних біоресурсів під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об’єктів СТРГ та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється Держрибагентством України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України.

Дію Режиму може бути тимчасово призупинено Держрибагентством України у разі подання територіальних органів рибоохорони щодо:

✔ порушення користувачем вимог Інструкції (Режиму, невиконання показників щодо вселення та вилучення водних біоресурсів, їх охорони);

✔ погіршення стану запасів водних біоресурсів у рибогосподарському водному об’єкті;

✔ несвоєчасного надання звітів щодо вселення та вилучення водних біоресурсів до територіальних органів рибоохорони.

Так, Держрибагентством України складається акт, а користувачу надається припис щодо необхідності усунення ним виявлених порушень з наступним обов’язковим повідомленням Держрибагентству України про виконання припису. Рішення стосовно поновлення дії Режиму приймається Держрибагентством після виконання вимог припису.

У разі неодноразового (два рази і більше) невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог Інструкції або Режиму, на підставі подання територіальних органів рибоохорони, Держрибагентство України скасовує Режим, про що видається розпорядчий документ. Рішення про скасування приймається в місячний термін з моменту надходження подання, після чого повідомляється користувач і територіальні органи рибоохорони.

У разі неможливості виконувати вимоги Режиму користувач може звернутися з заявою про скасування Режиму.

За додатковою інформацією Ви можете звернутися до Київського рибоохоронного патруля за номером: (044) 489-60-25.

Довідково:

Наразі в районі діяльності Київського рибоохоронного патруля знаходяться 24 СТРГ. З них 13 СТРГ не в повній мірі виконують вимоги Режиму та Інструкції, що може стати причиною для призупинення чи скасування дій Режимів. В зв’язку з цим, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», рибоохоронним патрулем Київщини здійснюються позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів, які не дотримуються виконання вимог природоохоронного законодавства.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Увага: укуси комах становлять реальну небезпеку

Більшість з нас любить теплу пору року. Вона тішить нас можливістю довгих прогулянок зеленими скверами та парками та заміського відпочинку біля річки, поїздкою до лісу. Втім, дозвілля може бути зіпсовано через укуси комах. Навіть укус маленької мошки може стати величезною проблемою, адже комахи є переносниками багатьох інфекцій, а їхній укус може викликати серйозну алергічну реакцію, і навіть смерть. Наприклад, алергія, спричинена укусом оси, стала смертельною для 38-річної мешканки Закарпаття, страшний випадок стався на початку травня цього року…

Тож, як убезпечити себе? Що робити у разі укусів комах? І в яких випадках варто обов’язково звернутися до лікаря?

Як убезпечити себе від укусів комах?

Плануючи прогулянку на природі, перш за все, подбайте про правильне вбрання. Це має бути закритий одяг та взуття, а також головний убір. Також рекомендовано користуватися спеціальними засобами, що захищають нас від укусів комах — репелентами, які доступні навіть на полицях супермаркетів. Крім того, звертаємо Вашу увагу: якщо Ви схильні до алергії, носіть з собою антигістамінні препарати, якими користуєтесь за призначенням лікаря.

Що робити у разі укусу комахи?

Внаслідок укусу комахи може виникати почервоніння та ущільнення, свербіж, біль, набряк та локальна гіпертермія (підвищення температури). Найбільш небезпечним для людини є укуси кліщів, бджіл, ос, шершнів, павуків.

Міністерство охорони здоров’я України надало алгоритм дій, якого варто дотримуватись у разі укусу комахи.

Перш за все, переконайтесь, що поруч більше немає комахи. Після цього варто уважно оглянути місце укусу та ретельно промити його водою з милом, щоб змити бруд і/або залишки отрути. За необхідності витягніть жало за допомогою попередньо оброблених пінцета або голки, далі — продезінфікувати рану антисептиком без спирту. Звертаємо також увагу на те, що в жодному разі місце укусу комахи не можна розчісувати! А для того, щоб зменшити свербіж, рекомендується прийняти антигістамінні препарати. Додатково місце укусу можна обробити засобом, що містить у складі каламін. Якщо з’явився набряк, можна скористатися холодним компресом. Обов’язково обгорніть чистим рушником те, що будете прикладати.

Крім того, рекомендується мінімізувати контакт з одягом у місці укусу.

Коли необхідно звертатися до лікаря?

Інколи у випадку укусу комахи треба невідкладно звернутися за медичною допомогою, це може врятувати Вам життя. Коли саме це потрібно зробити? Про це розповідає лікар з медицини невідкладних станів Ужгородської станції ЕМД Андрій Семедій.

Негайно зверніться за медичною допомогою, якщо:

• Вас укусили понад три бджоли чи оси;
• комаха укусила в область обличчя;
• оса або бджола вжалила в губу, язик або гортань;
• раніше у вас уже були випадки набряку Квінке, анафілактичного шоку;
• після укусу почалися нудота, блювота, судоми, помутніння свідомості.

Будьте обачними та не нехтуйте запобіжними засобами!

Автор: Ганна Шубіна, журналіст HUBZ

Обережно – кліщі! Що треба знати?

Перебування на природі є корисним для нашого здоров’я – це наповнює енергією, сприяє поліпшенню психоемоційного стану. Втім – варто бути обережними! В теплу пору року активізуються іксодові кліщі, пік припадає на квітень-червень, серпень-жовтень. Більшість людей переконані, що кліщів можна зустріти лише в лісі або парку, насправді кліщі можуть бути навіть на міських газонах. Найчастіше вони сидять у траві на висоті 20-60 метрів, а не падають з дерев, як дехто думає. Укус іксодового кліща є дуже небезпечним. Адже ці комахи можуть переносити збудників близко 150 серйозних захворювань, серед яких: кліщовий енцефаліт, бореліоз, хвороба Міямото. Отже, як убезпечити себе? Що робити у випадку, коли виявили кліща на тілі? Пояснюють у Центрі громадського здоров’я МОЗ України.

Як вберегтися від кліщів?

Насамперед, перед прогулянкою важливо підібрати правильне вбрання. Це має бути обов’язково закрите взуття, щось з довгими рукавами, бажано світлих кольорів, штани та високі шкарпетки. Не варто нехтувати і головним убором.

Крім того, варто скористатись спеціальним засобом, що відлякує кліщів (репелентом). Вони бувають у вигляді спрею або мазі. При цьому важливо уважно прочитати інструкцію використання, а також переконатись, що термін придатності є дійсним. Більшість таких засобів діють лише протягом декількох годин. Отже, якщо Ви плануєте тривалий відпочинок, візьміть флакон із собою та за необхідності скористайтесь репелентом повторно.

Під час прогулянки варто уникати високої трави, важливо ходити стежками, краще – триматись їхнього центру. Якщо вирішили перепочити десь на галявині, звільніть місце в радіусі 20 метрів від хмизу, гілок та сухої трави.

Звертаємо увагу на те, що відчути укус кліща майже неможливо, тому необхідно оглядати себе та своїх близьких кожні дві години під час прогулянки, а також одразу по поверненню додому. Крім того, якщо брали із собою на відпочинок домашнього улюбленця, варто оглянути і його.

Разом з тим, по поверненню додому важливо уважно оглянути одяг, в якому були, та речі, які брали з собою на предмет кліщів.

Як проводити огляд на предмет кліщів?

Відомо, що кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Саме тому, ретельний огляд є надзвичайно важливим.

Починати огляд потрібно від ступень і поступово рухатись вгору:

• лінія шкарпеток;
• підколінна впадина;
• лінія паху;
• груди;
• шия по лінії коміру сорочки;
• лінія волосяного покриву на голові та вуха;
• волосся та шкіра голови.

Огляд найкраще проводити у білій ванні і при гарному освітленні.

Що робити, якщо виявили кліща на тілі?

У разі, якщо під час огляду, Ви побачили кліща на тілі, одразу зверніться до лікаря. Якщо такої можливості немає, кліща можна витягнути і самостійно. Для цього можна використовувати спеціальний пристрій для видалення кліщів, що продається у ветеринарних аптеках. Також зробити це можна і за допомогою пінцету чи петлі з нитки. Важливо робити це обертальними рухами без ривків. Звертаємо увагу на те, що необхідно витягнути кліща разом із хоботком. Якщо цього не вийшло, додатково скористайтеся стерильною голкою, щоб витягнути решту. Після видалення кліща місце потрібно обробити антисептиком, а руки вимити з милом.

Звертаємо Вашу увагу на те, що при виявленні кліща на тілі, в жодному разі не можна тиснути місце укусу, виривавати кліща, застосовувати олію чи спирт.

Після того, як Ви видалили кліща, важливо помістити його у чистий флакон чи пробирку, покласти туди ж маленький шматочок трави та щільно закрити кришку. Далі варто віднести його до лабораторії, щоб перевірити кліща на наявність збудників небезпечних захворювань.

Протягом трьох тижнів важливо уважно слідкувати за своїм станом. У разі підвищення температури тіла, почервоніння або набряку на місці укусу, негайно зверніться до лікаря!

Ставтесь до цього відповідально та бережіть себе!

Автор: Ганна Шубіна, журналіст HUBZ

Стартувало опитування щодо проведення меліоративних робіт в аквакультурі

Методично-технологічним центром з аквакультури Держрибагентства спільно з проектом USAID з сільського та аграрного розвитку AGRO відкрито анкетування на тему: «Нормативне врегулювання проведення меліоративних робіт в аквакультурі, очищення водойм від донних відкладень, а також їх подальше використання у сільському господарстві».

Опитування проводиться для вивчення думки суб’єктів аквакультури щодо існуючої практики меліорації в аквакультурі, днопоглиблення водойм та визначення спільного рішення з урегулювання даного питання.

Пропонуємо українським підприємцям у сфері аквакультури взяти участь у цьому дослідженні за посиланням

Заповнені анкети надіслати на e-mail: bumtcaqua@gmail.com до 31 серпня 2022 року.

Телефон для довідок: +38 (096) 369-66-30.

Будуємо наше майбутнє разом!

Україна переможе!

Державне агентство меліорації та рибного господарства України