Місяць: Вересень 2022

Сьогодні, у Всесвітній день моря, коротко поінформуємо наших дописувачів про морську аквакультуру, яка у світі не лише динамічно розвивається, а і приносить чималі прибутки, адже попит на морепродукти постійно зростає.

Морська аквакультура (марикультура) – діяльність з розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у внутрішніх морських водах, із застосуванням плавучих садків, інших технологічних пристроїв з використанням морської води.

Багато прибережних країн розробили, прийняли і успішно реалізовують національні програми з розвитку марикультури. До їх числа входять як технічно високорозвинені та фінансово забезпечені держави (Китай, Японія, Норвегія, Великобританія, Іспанія), так і країни, що розвиваються (Індонезія, В’єтнам та інші).

Перше місце у світі за обсягами виробництва продукції марикультури займає Китай. У минулому це досягалося ним за рахунок екстенсивної технології без огляду на екологічність. Сьогодні ситуація змінюється і сталий розвиток та інтенсифікація виробництва починає переважати екстенсивні форми, що дозволяє підвищити екологічність виробництва без втрати об’ємів. Основна продукція марикультури в Китаї – молюски, які за способом живлення є фільтраторами, а також водорості. При цьому вирощування риби та ракоподібних, які потребують годівлі, складає лише 12 %. Низький рівень вирощування зазначених біоресурсів пояснюється тим, що вони споживають велику кількість білку, який необхідний для задоволення потреб населення.

Країни Південної Америки в марикультурі вирощують здебільшого креветок та лососевих.

Переважає виробництво лососевих видів риб і у Європі. Лідерами у цьому напрямі серед європейських країн є Норвегія, Шотландія, Ірландія та Ісландія. Вирощування відбувається у садках, які розміщені недалеко від берегової лінії.

Перше місце Норвегії по вирощуванню лососевих видів риб досягається за рахунок «порізаної» берегової лінії, так званих “фіордів”. Вони захищені від штормів, що дозволяє ефективно вести господарську діяльність.

Країни чорноморського та середземноморського регіонів вирощують переважно такі види риб як європейський лаврак, дорада та горбань. Крім того, у Болгарії та Румунії значного поширення набуває вирощування мідій, а також устриць.

Туреччина, яка є лідером серед чорноморсько-середземноморських держав за обсягами виробництва продукції марикультури, вирощує значну кількість форелі та креветки, особливо білоногої (креветка ванамей). Динамічно розвивається у цій країні й вирощуванню мідій – якщо в 2018 році всі мідії на ринку були дикими, то наразі їх виробництво сягає понад 20 тис. тонн.

Новими для європейських країн, але не менш перспективними є види, які ще недавно не культивувалися в марикультурі – зубань, лакедру, пагр.

Значний потенціал для розвитку марикультури відповідно до світових трендів має й наша держава. Україні належать великі площі високопродуктивних водойм, розташованих у сприятливих природних умовах. Водночас розвиток марикультури є вагомою складовою розвитку приморських регіонів нашої держави. У результаті ми матимемо постачання на внутрішній ринок цінних харчових і відносно доступних для громадян морепродуктів, зайнятість населення, розвиток малого і середнього бізнесу та економічний розвиток загалом. Крім того, широкомасштабне впровадження марикультури в Україні дозволить підвищити загальну продуктивність екосистем та розширити їх біологічне різноманіття.

Наразі для запуску процесів розвитку марикультури в Україні розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів користування на умовах оренди акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей морської аквакультури шляхом електронних торгів”.

Реалізація цієї постанови створить прозорий, чіткий та зрозумілий механізм для укладання договорів оренди акваторій морських вод для цілей марикультури, а також сприятиме рівним умовам конкуренції для суб’єктів господарювання.

Впевнені, після нашої безумовної перемоги над ворогом, ця галузь національної економіки ефективно розвиватиметься та формуватиме значну частку якісної рибної продукції на наших прилавках.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

У попередньому пості Держрибагентства ми інформували про етапи формування спеціального товарного рибного господарства (СТРГ).

Продовжуючи тему, нагадуємо, що діяльність СТРГ регламентується режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування.

Режим – це умови та заходи щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів, строків лову, знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання туводних видів, для забезпечення раціонального використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об’єкта або його ділянки.

Однією з вимог науково-біологічного обґрунтування є регламентація ведення любительського та спортивного рибальства, яка повинна включати виділення ділянок для любительського та спортивного рибальства на умовах загального та спеціального використання водних біоресурсів.

Отже, на водоймах, де створені спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) повинні бути виділені місця для любительського та спортивного рибальства.

Для зручності використання вищезазначеної інформації пропонуємо вашій увазі відповідну інформаційну картку.

Детальніше:

СТРГ – це діяльність, основною метою якої є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об’єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об’єкті (його частині).

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Шановні читачі інформаційних ресурсів Держрибагентства, пропонуємо вашій увазі черговий довідковий матеріал про діяльність з підвищення рибопродуктивності рибогосподарських водойм, шляхом штучного відтворення водних біоресурсів.

Мова йде про спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ).

Детальніше про законодавство, що стосується СТРГ, як отримати дозвіл на таку діяльність та де її дозволено здійснювати читайте в інформаційній картці за посиланням.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Риба є одним із найважливіших і найцінніших харчових продуктів на світовому ринку та відіграє важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки.

Наразі найбільше риби та рибної продукції потрапляє на столи українців завдяки імпорту. Разом з тим цьогоріч у зв’язку з війною та, як наслідок, девальвацією гривні імпортна рибна продукція стає дедалі недоступнішою для наших громадян, особливо малозабезпеченим верствам населення.

Така ситуація формує передумови для розвитку вітчизняного промислу, не дивлячись на те, що агресія рф в Україні створила реальні перешкоди для здійснення цієї діяльності.

Промислове рибальство після нашої безумовної перемоги над ворогом матиме всі шанси збільшити на прилавках долю якісного вітчизняного товару за нижчою ціною.

Тож, пропонуємо вашій увазі детальну покроківку отримання частки добування (вилову) водних біоресурсів та квоти для здійснення промислового рибальства, яку можна завантажити тут.

Водночас інформуємо, що наразі Держрибагентством спільно з Мінагрополітики розроблено проект комплексних змін до законодавства, які регулюватимуть використання водних біоресурсів на засадах спеціального використання (проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури”, реєстраційний № 7616 від 29.07.2022). Проектом Закону передбачається можливість НОВИМ суб’єктам господарювання шляхом аукціону на конкурентних засадах отримати квоту для вилову водних біоресурсів.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

В оренду для цілей аквакультури і рибогосподарських потреб можуть надаватися:

✔ водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми (стаття 51 Водного кодексу України);
✔ рибогосподарські технологічні водойми (стаття 14 Закону України “Про аквакультуру”).

Об’єкти аквакультури – це всі види риб, у тому числі представники аборигенної іхтіофауни, що використовуються для розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури.

Відповідно до Закону України “Про аквакультуру” об’єкти аквакультури можуть перебувати в державній, комунальній чи приватній власності:

✔ об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються підприємствами, установами та організаціями державної або комунальної власності, є об’єктами права державної або комунальної власності;
✔ об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються суб’єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучий рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у їх приватній власності.

Отже, перед тим, як планувати рибалити на водному об’єкті, який знаходиться в оренді у підприємства, що займається аквакультурою, рибалці заздалегідь варто поцікавитися умовами оренди, адже риба, що там вирощується – приватна власність самого підприємства. Відповідно на такому водному об’єкті може бути обмежено любительське та спортивне рибальство.

Водночас суб’єкт аквакультури має право визначати місця у межах орендованих водойм або їх частин для надання рекреаційних послуг у сфері аквакультури для оздоровлення, відпочинку, екологічного виховання населення. Рекреаційні послуги у сфері аквакультури можуть надаватися суб’єктом аквакультури на платній або безоплатній основі (ст. 13 Закону України “Про аквакультуру”).

Інформаційну картку можна завантажити тут.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Держрибагентство продовжує серію публікацій про особливості правил риболовлі на водоймах України. Сьогодні розповімо вам чи можна рибалити на орендованих водоймах.

Детальну інформаційну картку можна завантажити прямо тут. Уважно ознайомтеся з інформацією, щоб уникнути непорозумінь чи можливих конфліктних ситуацій під час риболовлі на орендованих водоймах.

Водним кодексом України забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі любительського і спортивного рибальства, у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом.

До таких випадків, зокрема, належить здійснення любительського лову на водних об’єктах, наданих в оренду, що регулюється статтею 51 Кодексу.

Відповідно до статті 47 Кодексу на водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду.

Водокористувач, який узяв водний об’єкт в оренду, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про встановлені обмеження загального водокористування, у тому числі любительського і спортивного рибальства, на водному об’єкті, наданому в оренду.

✔ Орендарі водного об’єкта зобов’язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування, в тому числі, любительського і спортивного рибальства.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Мільйони рибалок полюбляють проводити вільний час на природі з вудкою, адже риболовля – одне з наймасовіших захоплень людства. Однак для того, аби це хобі приносило виключно задоволення, рибалкам необхідно дотримуватися природоохоронного законодавства та не забувати про відповідальне ставлення до водних мешканців.

Держрибагентство розпочинає серію публікацій про особливості правил риболовлі на водоймах України, щоб у черговий раз нагадати рибалкам про встановлені обмеження. Сьогодні розповімо вам чи можна рибалити на водоймах загального користування і на яких умовах. Детальну інформаційну картку можна завантажити прямо тут.

Любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування заборонені.

Любительське і спортивне рибальство на водоймах загального користування здійснюється відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства (далі – Правила) безоплатно та без надання спеціальних дозволів. Однак, під час риболовлі не слід забувати про певні обмеження.

Так, на водоймах загального користування любительський лов водних біоресурсів дозволяється:

✔ у строки від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду) – з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше 5 на рибалку та спінінгом. У нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега;

✔ у зимовий період (від льодоставу до скресання криги) – зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння з гачком не більше № 10, мормишкою, наживною і живцевою снастями із загальною кількістю гачків не більше 5 на рибалку. При цьому слід пам’ятати про заборону лову водних біоресурсів на зимувальних ямах. Перелік, межі зимувальних ям та строки заборони лову на них, щорічно затверджуються органами рибоохорони та висвітлюється на офіційних інформаційних ресурсах.

Відповідно до Правил одній особі за одну добу перебування на водоймі загального користування дозволяється вилов:

✔ риби – 3 кг, раків – 30 шт., мідій – 5 кг, рапани – 10 шт., креветок – 1 кг.

Вивезення з водойми риби та безхребетних – як у свіжому, так і в обробленому вигляді, – незалежно від терміну перебування на водоймі, дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову.

При цьому необхідно дотримуватися мінімальних розмірів риб і водних безхребетних, які дозволені до вилову рибалкам-любителям.

Водночас відповідно до Правил забороняється любительський лов:

✔ дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкан (у Чорному морі), вирезуба, кутума, шемаї (у Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім водойм нижнього Дніпра), минька, всіх видів крабів, устриць, інших видів, занесених до Червоної книги України.

Крім того, Правила передбачають й інші заборони вилову водних біоресурсів.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Юристами Київського рибоохоронного патруля регулярно вживаються заходи щодо досудового врегулювання спорів, шляхом направлення особам, які вчинили адмінправопорушення, звернень (пропозицій) щодо добровільного відшкодування шкоди, завданої рибному господарству. Після оплати, громадянин має надіслати копію квитанції до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області.

У разі несплати винними особами добровільно – рибоохоронний патруль Київщини має право подавати цивільні позови та організовувати претензійну роботу щодо відшкодування шкоди. В такому разі, разом із задоволенням позовних вимог, судом приймаються рішення про стягнення з відповідачів (правопорушників) на користь Київського рибоохоронного патруля також і суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви, яка становить 2 481 грн.

Просимо порушників природоохоронного законодавства добровільно сплачувати нанесені збитки рибному господарству. У іншому разі вам доведеться додатково оплатити судовий збір у розмірі 2 481 грн, незалежно від суми завданої шкоди, – закликав т.в.о. начальника Київського рибоохоронного патруля Денис Нестеров.

Довідково:

Реквізити рахунків для добровільної сплати штрафів та збитків, заподіяних внаслідок порушень у сфері природоохоронного законодавства, можна знайти на офіційному сайті Державної казначейської служби України.

Звертаємо увагу на те, що вони мають бути сплачені на рахунок того міста/села, на території якого вони завдані, а не за місцем проживання порушника.

Код класифікації доходів бюджету для адміністративних штрафів та інших санкцій – 21081100.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності – 24062100.

За довідками звертайтеся за номером відомства: (044) 489-60-25.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Аквакультура є одним з ключових трендів та швидкозростаючим сектором тваринництва, а в Україні – третім за значимістю джерелом тваринного білка.

Розвиток аквакультури у світі об’єктивно зумовлений як альтернатива негативним процесам виснаження світових водних біоресурсів через надмірне їх використання.

Наразі світова аквакультура формує близько половини загального надходження рибної продукції від використання усіх видів водних біоресурсів і за нею майбутнє світового рибництва. Водно-кліматичний потенціал України надає підприємцям реальні можливості займатися аквабізнесом.

Якщо ви плануєте розпочати цей бізнес – пропонуємо вашій увазі детальну покроківку порядку надання в оренду водного об’єкта для цілей аквакультури

Водночас за консультаційною допомогою радимо звернутися до Бюджетна установа “Методично-технологічний центр з аквакультури” Держрибагентства.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Найкращий час для проведення робіт з відтворення водних біоресурсів – весняний і осінній періоди. Проте для того, щоб провести вселення риби, необхідно дотримуватися чітких правил, встановлених законодавством.

Проведення робіт із штучного розведення (відтворення), переселення та акліматизації водних біоресурсів регламентується Порядком штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.07.2012 № 414,

Відповідно до пункту 2.1 Порядку виконавці відтворення повинні не пізніше, ніж за 2 тижні подати до Київського рибоохоронного патруля такі документи:

• заявку на проведення робіт із вселення водних біоресурсів у рибогосподарський водний об’єкт (його частину);
• біологічне обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення (якщо відтворення здійснюється вперше), розроблене науковою установою.
• ветеринарний документ про відсутність небезпечних захворювань у господарствах, з яких здійснюється перевезення об’єктів відтворення (отримується цим господарством).
• графік робіт із вселення водних біоресурсів (складається виконавцем). У разі настання метеорологічних умов, несприятливих для проведення вселення, виконавцем до цього графіка можуть бути внесені відповідні зміни.

Після отримання вищезазначеного пакета документів Київський рибоохоронний патруль:

1. У тижневий строк розглядає подані документи, погоджує графік робіт.
2. Подає до Держрибагентства України свої пропозиції щодо складу Комісії.
3. Склад Комісії затверджується наказом Держрибагентства України.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку виконавець відтворення, який проводить роботи із вселення водних біоресурсів, зобов’язаний:

• забезпечувати виконання всіх організаційних та технічних робіт.
• здійснювати під контролем Комісії облік водних біоресурсів, що вселяються до рибогосподарського водного об’єкта (його частини).

Обсяги водних біоресурсів з кожного транспортного засобу, яким вони доставлені до рибогосподарського водного об’єкта (його частини), заносяться до акта про виконання робіт із вселення водних біоресурсів.

• вносити до журналу обліку вселення водних біоресурсів інформацію про обсяги вселення водних біоресурсів за кожну добу. Сторінки журналу мають бути прошнурованими, пронумерованими та скріпленими печатками виконавця та територіального органу рибоохорони.
• спільно з територіальним органом рибоохорони вживати необхідних заходів щодо забезпечення охорони місць вселення водних біоресурсів.

Після завершення робіт із вселення водних біоресурсів або інших робіт, зазначених Комісія складає підсумковий акт про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів.

Наслідки, до яких може призвести зариблення без дотримання вимог чинного законодавства:

• екологічна катастрофа, а саме загибель водних біоресурсів у даній водоймі у зв’язку з вселення водних біоресурсів без ветеринарних документів;
• перенаселення, що в подальшому спричинить загибель водних біоресурсів;
• конкуренція у харчуванні, у зв’язку з відсутністю проведених досліджень у водному об’єкті щодо доцільності проведення даних робіт.

Київський рибоохоронний патруль закликає громадян виконувати та дотримуватись вищезазначених вимог законодавства України.

Бажаючі отримати консультацію щодо законного проведення робіт із вселення водних біоресурсів у водойми можуть звернутися до відділу іхтіології рибоохоронного патруля Київщини за номером: (068) 523-39-41.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Росія весь час погрожує всьому світу застосуванням ядерної зброї. Ми не знаємо достеменно, чи дійде до цього справа. Але мусимо знати, як уберегти себе та близьких у разі застосування “брудної бомби”, ядерної атаки чи аварії на АЕС.

Ядерна зброя є зброєю масового ураження. Ядерні заряди можуть бути розміщені на різних типах ракет, торпед, бомб та артилерійських снарядів, якими росія постійно обстрілює нашу територію. Зрозуміти, що це була ядерна зброя, можна тільки після безпосереднього вибуху та отримання даних про радіоактивне забруднення території.

Радіологічний розсіюючий пристрій або, як ще його називають, “брудна бомба,” фактично є вибухівкою з радіоактивним матеріалом. Під час детонації радіоактивні речовини поширюються вибуховою хвилею.

У випадку ядерної атаки, використання “брудної бомби” або вибуху на АЕС головне правило лишається незмінним: почувши сирену, прямуйте в укриття.

Увімкніть радіо, телебачення або скористайтесь інтернетом для отримання сповіщення про відповідну загрозу та про подальші дії.

Оперативну інформацію має повідомити ДСНС, Генштаб, поліція чи місцева влада на сторінках їх офіційних сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber чи Telegram. Якщо інтернет-звʼязок буде нестабільним, можна використовувати полегшені версії соцмереж (Facebook Lite, Messenger Lite).

Однак є велика ймовірність, що в зоні ураження зовсім не працюватиме інтернет та засоби звʼязку, буде відсутнє електропостачання. А тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.

Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці

✔ Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

✔ Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної хвилі та уламків.

✔ Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла: ляжте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоб захистити їх від опіків та травмувань.

✔ По можливості, прикрийте вуха навушниками – це захист від баротравми.

✔ Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття.

✔ Головний критерій пошуку укриття – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей. Зони будівлі, де сховатись найбезпечніше, дивіться на ілюстрації.

✔ Перш, ніж потрапити в укриття, зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Покладіть одяг в поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкращим варіантом буде переодягнутися повністю та якнайшвидше провести дезактивацію (див. пункт 11).

✔ Переконайтесь, що в приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.

✔ Дистанціюйтесь від інших людей у приміщенні, не торкайтесь їх. Ви можете спричинити радіоактивне забруднення одне одного.

✔ Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

✔ Проведіть дезактивацію – заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь та предметів, з якими ви контактуєте.

✔ Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання!

✔ Рекомендовано прийняти прохолодний душ з використанням миючих засобів. Уникайте сильного тертя шкіри, це може призвести до пошкодження шкіри та потрапляння радіонуклідів до організму.

✔ Якщо немає змоги прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини чи рани, аби запобігти потраплянню радіонуклідів до організму. Якщо у вас зовсім немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри.

✔ Поверхні й предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов’язково, не залежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття.

✔ За можливості одягніть чистий, щільний максимально закритий одяг, що не міг зазнати радіоактивного забруднення.

✔ Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, інтернет). Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.

✔ Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.

Якщо ядерний вибух застав вас у приміщенні

✔ Переконайтесь, що в приміщення не потрапляє повітря. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.

✔ Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.

✔ Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

✔ Якщо члени вашої сімʼї на момент вибуху були в іншому укритті, вони мають залишитись там, доки не буде дозволу покинути його.

✔ Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.

✔ Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.

Якщо ядерний вибух застав вас у дорозі

✔ Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

✔ Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги.

✔ Закрийте всі вікна, двері, люки та будь які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.

✔ Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна).

✔ По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.

✔ Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитесь в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.

✔ Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.

Перша допомога постраждалому від ядерного вибуху

При наданні допомоги постраждалому першочергово необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом.

Видалення одягу, очищення шкіри, ран, отворів тіла необхідне для запобігання потрапляння радіонуклідів до організму та зменшення дози опромінення постраждалого й оточуючих. При наданні допомоги постраждалому слід максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори. Після надання допомоги постраждалому проведіть дезактивацію самому собі.

✔ Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час ядерного вибуху, то через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести наступну процедуру:

• накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла.

• обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.

✔ Очищення вух та носа. Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

✔ Обробка ротової порожнини та очей. При потраплянні радіоактивних речовин через рот слід негайно почистити зуби зубною пастою й кілька разів прополоскати рот 3% розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдалин доцільно прополоскати горло 3% розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.

✔ Очищення волосся. Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими рушниками.

✔ Транспортування постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла постраждалого. Після транспортування медики, що приймуть постраждалого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання й утилізувати все забруднене.

Симптоми радіаційного опромінення

Первинна променева реакція триває до 3 діб після ураження. 

Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну. 

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту ураження. Далі – індивідуально. У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади з сильними болями в животі, температура тіла до 38-40 ℃, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис).

Симптоми радіаційного опромінення

Окупанти постійно створюють загрозу радіаційних аварій на українських АЕС. А тому ознайомтесь із планом дій для населення в разі радіаційної аварії на АЕС. 

✔ Почувши сигнал тривоги, що сповіщає про надзвичайну ситуацію, негайно увімкніть радіо, телевізор або інтернет і прослухайте повідомлення. Цю інформацію ДСНС, армія, поліція чи місцеві органи управління мають повідомити на офіційних сторінках їх сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber, Facebook чи Telegram.

✔ Існує велика ймовірність того, що в зоні ураження зовсім не працюватиме інтернет та засоби звʼязку, буде відсутнє електропостачання. Тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.

✔ Якщо у вашій місцевості розміщена АЕС і на ній сталася аварія, залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть у нього, якщо ви на вулиці. Найкраще – в укриття або підвал. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівлі, тому треба триматися якнайдалі від стін і даху.

✔ Швидко надягніть респіратор або ватно-марлеву пов’язку; якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом.

✔ Закрийте та заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори в приміщенні та не підходьте до них без нагальної потреби; вимкніть кондиціонер та обігрівачі.

✔ Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях так, щоб вистачило на кілька днів. Загорніть продукти в плівку та покладіть у холодильник або шафу.

✔ Стежте за подальшими повідомленнями від ДСНС, армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про необхідність йодної профілактики, евакуацію та правила безпеки.

✔ Корисні застосунки для інформування про надзвичайні ситуації: “Тривога” (розробник – Мінцифри), “єТривога” (розроблений українськими IT-волонтерами в Польщі), “Київ Цифровий” (тільки для мешканців столиці)

✔ Проведіть йодопрофілактику.

Важливо! Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності. Вона виправдана лише тоді, коли радіація спричинена радіойодом. В інших випадках (зокрема при застосуванні “брудних бомб”) прийом препаратів йоду заборонений і може завдати організму непоправної шкоди. Дорослим старше від 40 років або людям з порушеннями функціонування щитоподібної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна.

Йодопрофілактика полягає в одноразовому прийомі таблетованого йодиду калію. Другий прийом передбачено в разі пролонгованого (більше 24 годин) або повторного впливу і якщо людина вживала забруднену їжу або воду.

Дозування йодиду калію (таблетки):

немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг

діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг

діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг

підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг

Що робити, якщо під час радіаційної аварії вам потрібно буде вийти з укриття?

✔ Покидати укриття можна лише після офіційного дозволу ДСНС, органів виконавчої влади чи інших офіційних установ.

✔ Користуйтеся респіратором, надягніть максимально закритий та щільний одяг, плащ, гумове взуття та рукавички.

✔ Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби чи лісові ягоди, не паліть.

✔ Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер та тримайте його подалі від людей та домашніх тварин.

✔ Якщо є можливість, проведіть дезактивацію, виконавши ті ж дії, як при проведенні дезактивації в разі ядерного вибуху.

✔ Одягніть чистий, максимально закритий та щільний одяг.

Як безпечно харчуватися та пити воду під час радіаційної аварії чи після ядерної атаки?

Безпечною для вживання є їжа, яка не контактувала з радіоактивними речовинами: їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках тощо) та їжа в холодильнику або морозильній камері.

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою ганчіркою або чистим рушником. Також перед використанням протріть столи та посуд вологою ганчіркою або чистим рушником. Витріть миски й килимки для домашніх тварин. Ганчірʼя, яким ви очищували посуд та поверхні, покладіть у пакет чи пластикову коробку, яка герметично закривається. Бажано наклеїти на них етикетку з попередженням про радіацію й зберігати в місці, не доступному для дітей чи домашніх тварин.

Не збирайте й не вживайте їжу зі свого саду, городу чи ту, що перебувала на вулиці, поки не отримаєте офіційне повідомлення, що це безпечно.

Лише бутильована вода є безпечною для вживання, поки не буде проведена перевірка водопровідної води на забруднення. Кип’ятіння не позбавляє від радіоактивних речовин. Ви повинні мати воду в пляшках, якою запаслись заздалегідь. ДСНС чи органи виконавчої влади повідомлять про безпеку водопровідної води.

Як підготуватись до радіаційної аварії у вашому регіоні

Ось кілька правил, як підготуватись до надзвичайної ситуації чи до евакуації з небезпечної зони. 

✔ Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях так, щоб вистачило на кілька днів. Поради для цього в розділі “Як підготувати запас води”.

✔ Подбайте про запас продуктів на випадок надзвичайної ситуації. Поради читайте в розділі “Якими продуктами запастися для дому та тривожної валізи”.

✔ Майте напоготові тривожну валізу. Що до неї покласти, читайте тут.

✔ Подбайте про те, аби бути на звʼязку й мати доступ до інформації, коли трапиться надзвичайна ситуація. Інструкція тут.

Застосування “брудних бомб”: яка небезпека і які способи порятунку

Не слід виключати застосування росіянами “брудних бомб” під час війни. Ці бомби ще називають “зброєю терористів”. Оскільки такі бомби є інструментом залякування, то їх можуть застосовувати на територіях, де немає активних бойових дій і є висока щільність населення.

“Брудна бомба” – це суміш вибухівки, наприклад динаміту, і радіоактивних речовин. Інша назва такої бомби – радіологічний розсіювальний пристрій (РРП).

Не слід плутати її з ядерною зброєю. “Брудна бомба” не може створити ядерний вибух, як ядерна зброя, хоч і може поширити радіоактивне забруднення в порівняно невеликих кількостях і на обмежені відстані. Головна небезпека “брудних бомб” – це сам вибух, від якого можуть загинути чи постраждати люди.

Зазнати радіаційного впливу можуть першочергово ті, хто опинився в епіцентрі вибуху. На більших відстанях від місця вибуху небезпека є тільки у випадку, коли люди вдихають пил, їдять забруднену їжу або п’ють забруднену воду.

Тому правила порятунку в разі застосування “брудної бомби” такі ж, як і під час радіаційної аварії на АЕС: прямуйте в укриття, залишайтесь в укритті, слухайте подальші вказівки від органів влади, ДСНС чи поліції. Детальніше тут.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки