Категорія: Новини

Якою буде весна 2023 року спробували спрогнозувати синоптики Meteoprog. Відразу зазначимо, що це тільки тенденційний прогноз, адже передбачити погоду з високою точністю можна на найближчі 3-5 днів. Все, що понад ці терміни – це тільки тенденція.

Погода на березень

Про погоду на перший весняний місяць Укргідрометцентр вже детально інформував й інтернет-видання PMG.ua розлого повідомляло.
Але якщо коротко нагадати, то у березні температура повітря може бути на 2 градуси вищою за норму. А це в межах від 2 до 7 градусів, в залежності від регіону.
Стосовно опадів, то вони будуть в межах норми.

Погода на квітень 2023 року

Квітень може видатись похмурішим за березень. Більшість днів місяця небо буде окутане хмарами.
Відчутне потепління буде в другій половині місяця. Подекуди температура повітря буде в межах +17 градусів. Але загалом по Україні переважатиме температура в межах +14 градусів.
Синоптики Meteoprog зазначають, що опадів буде трохи більше, ніж у березні.

Якою буде погода в травні

Попередній прогноз погоди на травень 2023 року показує, що місяць буде досить контрастним з перепадами температур. Початок місяця буде досить теплим, до +23 градусів. Далі трохи стане холодніше.
Середина місяця також з невеликим зниженням температури, але вже під кінець травня потепліє до +24 градусів.
Опадів попередньо буде обмаль.

Сьогодні у державній системі “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ” відбулись перші аукціони з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах). Детальніше за посиланням.

Це означає, що зовсім скоро розпочнеться промисловий вилов водних біоресурсів на річці Дунай, у пониззі річки Дністер, Дністровському лимані, частині Дніпровсько-Бузької гирлової системи в межах Миколаївської області.

Оселедець, судак, лящ, тараня, сазан, сом, плоскирка, піленгас, атерина, в’юн, білизна, окунь, краснопірка, карась, тощо вже незабаром будуть виловлюватись промисловими рибалками у водоймах південного регіону.

Стартова ціна лотів становила від 8646,99 грн до 32011,57 грн, розміри реєстраційних внесків були від 17 грн до 119 грн, гарантійний внесок складав 20100 грн.

До речі стартова ціна лоту відповідала розміру минулорічної сплати за квоту на вилов водних біоресурсів.

Водночас аукціони, що сьогодні відбулись, мали істотне збільшення стартової ціни у порівнянні з ціною продажу лоту.

Нагадуємо переможцям аукціонів, про необхідність подальшого документального оформлення права на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах.

Отже, ті рибалки, які отримають право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах зможуть рибалити до кінця поточного року відповідно до нової форми організації промислового рибальства у 2023 році.

Аукціони тривають. 20 лютого 2023 року будуть проводитись аукціони на промисловий вилов риби на дніпровських водосховищах.

Слідкуйте за актуальними новинами у сфері рибного господарства підписавшись на телеграм-канал Держрибагентства будете в курсі всіх актуальних подій.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Щука – бажаний улов для багатьох любителів риболовлі. Та невдовзі рибалкам доведеться зробити перерву, необхідну для успішного відновлення популяцій цього цінного виду прісноводних хижаків.

Вже з 15 лютого 2023 року, відповідно до нових Правил любительського і спортивного рибальства, у всіх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) встановлюється заборона на добування (вилов) щуки на період нересту, яка діятиме до 31 березня.

Ця заборона в Україні вводиться вперше і нарешті відповідатиме логіці процесу розвитку цього виду риб. Адже щука – одна з небагатьох риб наших водойм, нерестова активність якої починається за температури води 3-5°C, що є нижчою порівняно з нерестовими температурами інших видів.

З метою захисту плідників у переднерестовий та нерестовий періоди, термін нерестової заборони на вилов щуки має поширюватися не тільки на період відкладення ікри, але й на час переднерестової активності. Адже безпосередньому нересту щуки передує переднерестова міграція, під час якої відбувається остаточне дозрівання ікри у самок та молок у самців. А особливої охорони її плідники потребують під час масових нерестових міграцій, протягом яких щука є дуже вразливою до вилову.

Водночас звертаємо увагу, що за незаконне добування щуки передбачено покарання від адміністративної до кримінальної відповідальності, а також відшкодування нанесених рибному господарству збитків. Компенсація за один незаконно виловлений екземпляр щуки становить 3 468 грн.

Нагадуємо рибалкам також і про заборону вилову риби на зимувальних ямах, яка діятиме до початку весняно-літньої нерестової заборони 2023 року.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Війна з агресором не зруйнувала нашу впевненість у виборі – жити вільним життям! Ми зміцнювалися, розвивалися, удосконалювалися і продовжуватимемо робити це ще з більшою потугою. Наші плани і бажання змінити фактичний стан у рибному господарстві набрали реальних обрисів і динамічно впроваджуються в життя.

2022 рік – рік незламних людей, незламної силі волі і незламної країни.

Наші захисники докладають неймовірних зусиль в обороні нашої країни, ми ж максимально концентруємося на виведенні з кризи та розвитку рибного господарства і сфери меліорації земель.

За останні півроку спільно з Мінагрополітики нам вдалося:

✔ розпочати реалізацію реформи у сфері меліорації земель. Вже передано від Держводагентства до Держрибагентства цілісні майнові комплекси 39 водогосподарських організацій та управлінь, сформовано 3 організації водокористувачів відповідно до вимог Закону України “Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель”;
✔ офіційно припинити дію в Україні останньої існуючої угоди з рф у галузі рибного господарства в Азовському морі – це фактична крапка, яка поставлена у взаємовідносинах між Україною та рф щодо питань рибальства, яка закріплена юридично;
✔ прийняти головування України у Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, з новими можливостями для забезпечення свого внеску у загальну справу збереження морських живих ресурсів та екосистеми Антарктики на міжнародному рівні;
✔ розпочати створення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства;
✔ запустити нормотворче підґрунтя для реформування рибного господарства країни. Це практичне виконання Україною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Так, вже розроблено:

✔ Державну стратегію розвитку галузі рибного господарства до 2030 року, що формує дорожню карту реформування галузі рибного господарства в середньостроковій перспективі з чітким вектором – зариблення водойм;
✔ проект Закону № 7616 щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури, який закладає основи дерегуляції, діджиталізації галузі, спрощує та пришвидшує процедури отримання дозвільних документів, а також впроваджує механізм розподілу квот на водні біоресурси шляхом аукціонів;
✔ проект Закону № 8919 “Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства” (спільно з народними депутатами), який створює умови для покращення інвестиційного клімату в галузі та сприятиме розвитку сучасних технологій в аквакультурі;
✔ проект Закону “Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них”, який виключить можливість легалізації незаконно добутої риби та суттєво скоротить «тіньовий обіг» водних біоресурсів в цілому адже покликаний повністю імплементувати українське законодавство до європейського в частині боротьби з ННН-рибальством;
✔ проект Закону “Про приєднання до угоди про заходи держави порту”, що включає Україну в міжнародну торгівельну мережу торгівлі водними біоресурсами.

Водночас вже прийнято постанови Кабінету Міністрів України якими:

✔ вперше впроваджено оподаткування за вилов водних біоресурсів у міжнародних водах суднами, що ходять під українським прапором, а це у свою чергу збільшить надходження до бюджету;
✔ запущено процес розвитку марикультури в Україні і вперше запроваджено прозору процедуру отримання в користування морських ділянок для ведення аквакультури через аукціони.

Затверджено накази Мінагрополітики:

✔ “Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства”, які істотно не змінювалися понад 20 років. Нові Правила покращують умови здійснення любительського, спортивного рибальства і підводного полювання, результативність заходів з охорони та збереження біорізноманіття іхтіофауни водойм і середовища її існування;
✔ “Про затвердження лімітів спеціального використання водних біоресурсів, квот добування (вилову) та нелімітованого ресурсу в зоні юрисдикції України”, яким вперше з 2014 року збільшено дозволені обсяги вилову лімітованих видів риб на 20-30 %, що забезпечить доступність водних біоресурсів для населення;
✔ “Про затвердження положення про функціональну підсистему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації у сфері рибного господарства єдиної державної системи цивільного захисту”, що посилює заходи безпеки на риболовних суднах;
✔ “Про затвердження Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання”, яким удосконалено процедуру проведення робіт з відтворення водних біоресурсів, що сприятиме відновленню природних популяцій, поповненню запасів водних біоресурсів та збереженню їх біорізноманіття.

“Ми плідно працювали над оновленням профільного законодавства, враховуючи європейські стандарти, адже це основа для подальших трансформацій всього рибогосподарського комплексу України. Впевнені, що ця потужна кількість започаткованих змін невдовзі переросте у нову якість господарювання у сфері рибного господарства та меліорації земель в Україні”,

зазначає т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.

Водночас рибоохоронні патрулі Держрибагентства, захищаючи водні біоресурси під час війни, продовжували здійснювати рибоохоронні рейди, співпрацювати з військовими державними адміністраціями, передавати вилучені браконьєрські сітки для плетіння маскувальних засобів нашим захисникам, волонтерити тощо. Профільні державні установи Держрибагентства зариблювали водойми та випускали різновікову молодь цінних видів риб.

Водночас вперше в історії України судно-танкер “Таманський” через аукціон в системі Прозорро.Продажі передано в бербоут-чартер для того, щоб держава могла ефективно використовувати цей ресурс та отримувати прибутки.

Війна 2022 року розпочалася та не закінчилася. Терор з боку рф продовжується. Впевнені, що переможемо, а рибна галузь, як і інші галузі економіки, обов’язково відновляться.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

9 грудня 2022 року набрав чинності наказ Мінагрополітики від 19.09.2022 № 700 “Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства”.

Протягом останніх 20 років рибалкам доводилось рибалити за Правилами, які були морально застарілими та не відповідали законодавству.

Нові Правила розроблено для покращення умов любительського, спортивного рибальства і підводного полювання, а також результативності заходів з охорони і збереження біорізноманіття іхтіофауни українських водойм. Нові Правила також враховують найкращі напрацювання країн ЄС, рекомендації профільних наукових установ України, пропозиції громадськості та інших стейкхолдерів.

Отже, рибалки, пропонуємо вашій увазі ті зміни, на які варто звернути особливу увагу під час риболовлі, адже ви тепер маєте такі плюси:

• збільшено добову норму вилову риби (3 кг) на одну особину, розмір якої перевищує мінімально дозволені для вилову розміри;
• знято обмеження на вилов деяких малоцінних та інвазивних видів водних біоресурсів (карликовий (американський) сом, ротань-головешка, сонячний окунь, рапана тощо);
• дозволено вилов усіх водних біоресурсів, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та інших міжнародних природоохоронних списків;
• розповсюджено дію нових Правил на об’єкти природно-заповідного фонду, де така діяльність не заборонена статутом ПЗФ;
• збільшено з 5 до 7 дозволену кількість гачків;
• збільшено з 1 до 2 дозволену кількість гачків при вилові водних біоресурсів з берега за межами нерестовищ у період весняно-літньої нерестової заборони;
• зменшено кількість заборонених для рибальства місць (зокрема, дозволено рибальство у затоці “Галерна” Канівського водосховища та у гирлах річок, що впадають у Дністровське водосховище);
• зменшено заборонені для рибальства ділянки (зокрема, у нижніх б’єфах ГЕС дніпровських водосховищ з 10 та 5 км до 2 км);
• дозволено використовувати всі види водних біоресурсів в якості живої принади (живця), окрім видів, вилов яких заборонено.

Водночас найголовнішою метою при розробці документу було збереження, примноження та раціональне використання водних біоресурсів.

Так, у нових Правилах рибальства:

• збільшено мінімальні дозволені до вилову розміри більшості водних біоресурсів;
• визначено заходи щодо дбайливого поводження з виловленими водними біоресурсами (зокрема, дбайливе підхоплення і звільнення водних біоресурсів від гачка);
• заборонено вилов із моторних суден з включеною силовою установкою з використанням більше ніж одного знаряддя вилову на одного рибалку;
• встановлено нерестову заборону на вилов форелі струмкової у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей з 1 вересня до 31 грудня;
• встановлено нерестову заборону на вилов щуки з 15 лютого по 31 березня.

Крім того, у нових Правилах рибальства врегулювали спортивне рибальство та підводне полювання, а саме:

• офіційні спортивні заходи із рибальства та/або підводного полювання узгоджуються їхніми організаторами з місцевими державними адміністраціями;
• при проведенні офіційних спортивних заходів, за наявності у їх учасників посвідчення встановленого зразка, добова норма улову та мінімальні дозволені для вилову розміри водних біоресурсів не встановлюються, якщо це передбачено правилами спортивних змагань;
• дозволено проведення спортивних заходів у періоди нерестових заборон з берега за межами нерестовищ;
• спортсменам дозволено зберігання, утримання водних біоресурсів у живому та неушкодженому вигляді в улові з метою їх зважування та подальшого повернення у природне середовище існування;
• додано необхідність маркування ділянки проведення підводного полювання за допомогою сигнального буя чи плотика з розпізнавальним знаком на них;
• виключено необхідність наявності посвідчення підводного мисливця.

Серед основних відмінностей нових Правил рибальства також можна відмітити наступні:

• змінено механізм визначення прилову молоді (прилов молоді дозволяється до 10 % маси в межах добової норми улову);
• зобов’язано рибалок під час риболовлі мати засоби для вимірювання маси та довжини водних біоресурсів;
• встановлено заборону на вилов водних біоресурсів у темний час доби у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) в межах судового ходу;
• встановлено заборону на вилов у межах охоронних зон електричних мереж (зокрема, уздовж повітряних ЛЕП від 2 до 40 м у залежності від їх напруги).

Детальніше з новими Правилами любительського і спортивного рибальства можна ознайомитися за посиланням.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

У грудні 2022 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства” від 19.09.2022 № 700. Нові правила рибальства пройшли довгі обговорення та відповідають вимогам сьогодення. У законі вдосконалено правове регулювання любительського, спортивного рибальства і підводного полювання. Ці Правила поширюються на рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), водні об’єкти (їх частини) в межах природно-заповідного фонду, де любительське і спортивне рибальство не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, орендовані рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) та рибницькі господарства (крім випадків встановлених водокористувачем інших умов загального водокористування, погоджених відповідно до законодавства), за винятком рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) на яких добування (вилов) заборонено, та які мають обмеження щодо їх загального використання визначеного законодавством.

1. КОМУ ДОЗВОЛЕНО ЗАЙМАТИСЯ ЛЮБИТЕЛЬСЬКИМ І СПОРТИВНИМ РИБАЛЬСТВОМ?

Любительське і спортивне рибальство на території України дозволено як громадянам країни, так і особам без громадянства та іноземцям. Дітям до 16 років вилов риби дозволений тільки з берега.

2. ЯКА ВАРТІСТЬ РИБОЛОВЛІ І ЧИ ПОТРІБНІ ДОЗВОЛИ?

Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі – добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил.

Любительське, спортивне рибальство та підводне полювання, що перевищує встановлені цими Правилами обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 992.

3. РОЗМІРИ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ДЛЯ:

• риб – шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавця;

• раків та креветок – шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;

• двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) – шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.

4. У ЯКІ ПЕРІОДИ ДІЄ ЗАБОРОНА/ОБМЕЖЕННЯ НА ВИЛОВ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ?

• у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах судового ходу;

• у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащених гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм;

• у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) гачковими знаряддями (добування) вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега;

• добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри;

• заборона вилову на зимувальних ямах.

Терміни всіх заборон/обмежень завчасно публікуються Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) на офіційному вебсайті та сторінці Facebook.

5. ДЕ РИБОЛОВЛЯ ЗАБОРОНЕНА ПРОТЯГОМ РОКУ?

• у верхніх б’єфах гребель (гідростанцій) на відстані ближче ніж 500 м до греблі;
• на Канівському водосховищі: на відстані 2 км вниз від греблі Київської ГЕС;
• на відстані ближче ніж 100 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури;
• на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• на зимувальних ямах, в тому числі з берега;
• на нерестовищах у період нересту, в тому числі з берега;
• у межах режимних зон мостів, які охороняються;
• у межах охоронних зон електричних мереж;
• каналах (підвідних, скидних, магістральних) теплоенергоцентралей, електростанцій, відводах рибогосподарських і меліоративних систем, шлюзових каналах тощо;
• у інших місцях заборонених законодавством.

6. ЗАБОРОНА ДОБУВАННЯ (ВИЛОВУ) У РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ (ЇХ ЧАСТИНАХ) У ВИЗНАЧЕНІ СТРОКИ

1) на період нересту:

• Київське водосховище від греблі насосної станції р. Ірпінь на відстані 3 км в обидва боки і в глиб водосховища – з 1 листопада до 30 червня;
  таких водних біоресурсів:
• щуки – з 15 лютого до 31 березня.

2) на зимувальних ямах – з 1 листопада до початку нерестовогоперіоду, який щорічно уточнюється наказами органів рибоохорони.

7. ОБОВ’ЯЗКИ РИБАЛОК:

• дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
• виконувати законні вимоги посадових осіб органів рибоохорони та інших уповноважених органів державної влади, пред’являти їм знаряддя добування (вилову), добуті (виловлені) водні біоресурси та документи, що посвідчують особу, в тому числі документи з мобільного застосунку з електронними документами, та даними про людину з реєстрів, а також відповідні дозвільні документи (у разі їх наявності);
• під час здійснення любительського рибальства мати при собі засіб для вимірювання маси та довжини водних біоресурсів;
• використовувати всі необхідні допоміжні засоби та прийоми для дбайливого підхоплення і звільнення водних біоресурсів від гачка і випускати в природне середовище існування водних біоресурсів незалежно від їх стану, добування (вилов) яких заборонено цими Правилами та законом або водних біоресурсів які не планують залишати в улові. Під час повернення у природне середовище таких водних біоресурсів необхідно уникати нанесення їм травмувань;
• підтримувати чистоту довкілля та санітарний стан рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), а саме не залишати після себе на берегах рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) і на кризі сміття та інші відходи, а також не допускати засмічення та забруднення рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) іншим чином;
• не пошкоджувати покажчики, щити та інші знаки, встановлені на рибогосподарських водних об’єктах та на їх берегах;
• повідомляти органи рибоохорони, інші уповноважені органи державної влади про виявлені порушення цих Правил, та про випадки масової загибелі водних біоресурсів;
• відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.

8. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ДОБУВАННЯ (ВИЛОВ) ТАКИМИ ЗНАРЯДДЯМИ:

1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції “хапка”, підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів;
2) вогнепальною зброєю;
3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці;
4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями добування (вилову) за виключенням гачкових знарядь добування (вилову) та підводних рушниць;
5) давлячими, капканоподібними знаряддями добування (вилову);
6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо);
7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку;
8) одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади;
9) підсакою діаметром більше 100 см або “хваткою” (“павуком”) розмір яких перевищує 1 х 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад;
10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою;
11) механічними знаряддями добування (вилову), за винятком добування (вилову) мотиля більше однією ручною драгою діаметром більше 70 см;
12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів, креветок, гамаруса та мотиля;
13) раколовками конструкції “хапка” з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку;
14) іншими забороненими законодавством знаряддями добування (вилову).

9. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ДОБУВАННЯ (ВИЛОВ) ТАКИМИ СПОСОБАМИ:

1) багріння;
2) глушіння;
3) із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин;
4) із використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв;
5) із моторних суден з включеною силовою установкою, розміщеної на його борту, з використанням більше ніж одного знаряддя добування (вилову) на одного рибалку;
6) облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів;
7) повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
8) ручного збирання раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування;
9) іншими забороненими законодавством способами.

10. СКІЛЬКИ РИБИ І РАКІВ МОЖНА ВПІЙМАТИ ТА ВИВЕЗТИ З ВОДОЙМИ?

На водоймах загального користування одній людині за одну добу дозволено:

риба – 3 кг та 1 шт.*
раки – 30 шт.

*Особина, будь- якої маси у мінімально дозволених для добування ( вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любителського, спортивного та підводного полювання.

11. ЯКІ МІНІМАЛЬНІ РОЗМІРИ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ, ДОЗВОЛЕНИХ ДО ВИЛОВУ?

12. ЯКУ РИБУ ЗАБОРОНЕНО ВИЛОВЛЮВАТИ?

Заборонено любительський лов таких видів риб і безхребетних у водоймах загального користування:

• всі осетрові і їх гібриди;
• види, занесені до Червоної книги України (стерлядь прісноводна, мінога українська, ялець звичайний, рибець малий, марена дніпровська, карась золотий, минь річковий, йорж носар, в’язь звичайний, підуст звичайний тощо).

13. ЧИ ДОЗВОЛЕНО ПІДВОДНЕ ПОЛЮВАННЯ?

1. Підводне полювання дозволяється здійснювати рибалкам на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), із застосуванням спеціального спорядження для підводного полювання або без такого, з дотриманням вимог цих Правил та іншого законодавства.
2. Місце проведення підводного полювання має бути позначено на поверхні сигнальним прапорцем занурень “Альфа” або червоним прапором з білою діагональною смугою розміром не менше 25 х 25 см, на сигнальному буї чи плотику білого, жовтого, помаранчевого або червоного кольору, який кріпиться до вантажного поясу підводного мисливця карабіном або за допомогою легко знімного вантажу. У разі проведення підводного полювання з використанням судна на ньому також встановлюється сигнальний прапорець.
3. У разі проведення підводного полювання у темний час доби, на судні, сигнальному буї або плотику повинен бути встановлений світовий сигнальний пристрій.
4. У разі здійснення підводного полювання, що може становити небезпеку при пірнанні з сигнальним буєм (корчі, великі камені, очерети та інші водні рослини), допускається тимчасове від’єднання від сигнального буя або плотика. При цьому віддалення підводного мисливця від сигнального буя або плотика під час такого пірнання не повинно перевищувати 30 м на внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та 60 м на Чорному та Азовському морях.
5. Дозволяється чіпляти на сигнальний буй або плотик запасну незаряджену підводну рушницю, кукан, тощо.
6. Заряджати підводну рушницю можна тільки направляючи гарпун вниз.
7. Забороняється використовувати та знаходитися з підводною рушницею у зарядженому стані ближче ніж за 50 метрів від лінії берега в місцях громадського відпочинку та інших місцях скупчення людей (місцях купання, водного спорту та культурно-мистецьких заходів тощо).
8. Забороняється робити постріл з підводної рушниці на повітрі, а також в воду з берега або з судна.
9. Використання підводної рушниці не дозволяється дітям у віці до 16 років.
10. Забороняється здійснювати підводне полювання у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

14. ЩО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ НА ВОДОЙМІ ТА БІЛЯ НЕЇ?

• застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову;
• перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено;
• зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;
• продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства;
• продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання та сертифікату якості;
• миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
• зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків необхідної потреби (шторм, туман, аварія тощо).

15. ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА?

1. Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюють органи рибоохорони та інші уповноважені органи державної влади, а громадський контроль – громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля відповідно до покладених на них повноважень.
Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України, іншими уповноваженими законом органами державної влади, а громадський контроль – громадськими інспекторами з охорони довкілля відповідно до покладених на них повноважень.

2. Незаконно добуті (виловлені) водні біоресурси у живому та неушкодженому вигляді підлягають випуску у місці їх добування (вилову), а у випадку їх ушкодження вилученню у порядку, визначеному законодавством.

Київський рибоохоронний патруль
Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Символічний збіг, адже ми живемо в той період, коли кожне свято для нас – не зовсім привід для радощів. Але це завжди можливість відвести погляд від безодні горя й подивитися в майбутнє. Світ давав нам три дні на спротив. Після тяжких десяти місяців ми як ніколи розуміємо: майбутнє у нас є, і ніхто в нас його не забере.

Не треба бути глибоко релігійною людиною, аби зрозуміти суть свята Різдва Христового. Сенс цього свята – нагадати про загальнолюдські цінності та вселити надію на краще у кожної людини, навіть якщо навколо війна та руйнація життя. Адже коли гасне надія, людина перестає боротися.

Надія допомогла нам встояти перші три дні, тиждень, місяць, другий, третій, десятий… Надія допомагає нам працювати далі. Ми в Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України продовжуємо обраховувати збитки і віримо, що все немарно. росія не лише відступить у своїх імперських амбіціях, але й заплатить за кожен свій екологічний злочин.

Ми нарахували 2,271 факт шкоди довкіллю та передали 623 справи правоохоронним органам. Сума матеріальних збитків уже сягає 1 485 млрд грн. Ці цифри ляжуть у доказову базу для відшкодування росією заподіяної шкоди в Україні.

Вітаю всіх, хто сьогодні святкує. Вітаю і тих, хто не святкує. Проводить цей день з сім’єю, з побратимами на передовій, на самоті.

Не маю сумнівів, нам вистачить духу встояти й довести справу до кінця.

Христос рождається.

Слава Україні!

Руслан Стрілець
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів

Держрибагентством спільно з Мінагрополітики удосконалено процедуру проведення робіт з відтворення водних біоресурсів. Так, наказом Мінагрополітики від 26.08.2022 № 622, зареєстрованим в Мін’юсті 14.10.2022 за № 1245/38581, затверджено новий Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання.

Новим Порядком передбачено істотні зміни при проведенні робіт з відтворення водних біоресурсів, серед яких:

✔ можливість здійснювати роботи з відтворення водних біоресурсів у водні об’єкти (їх частини), розташовані у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (крім природних заповідників, заповідних урочищ, а також заповідних зон біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків);

✔ розширення переліку об’єктів відтворення, занесених до Червоної книги України, які потребують підвищеної охорони (зокрема, додано такі види як харіус європейський, рибець малий, минь річковий, чоп великий та ін.);

✔ можливість вселення водних біоресурсів інших вікових стадій, які не було передбачено попереднім Порядком (зокрема, однорічки та дворічки білого товстолоба, однорічки та дворічки білого східноазіатського амура).

Детальніше з новим Порядком можна ознайомитися у відповідній інформаційній картці

“Удосконалення процедури проведення робіт з відтворення водних біоресурсів сприятиме відновленню природних популяцій, поповненню запасів водних біоресурсів та збереженню їх біорізноманіття”,

зазначає т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Аквакультура – дієва альтернатива виснаженню світових водних біоресурсів і майбутнє світового рибництва.

Стрімко зростаючий сектор тваринництва відіграє все більшу роль у продовольчому забезпеченні планети.

Наша перемога і вдала реформа дасть усі шанси українській аквакультурі сягнути світового рівня.

Все буде Україна!

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Про необхідність докорінних змін у законодавчому підґрунті діяльності галузі рибного господарства йшлося під час круглого столу “Формування державної політики в галузі меліорації та рибного господарства України для забезпечення її сталого розвитку в сучасних умовах”, що відбувся 17 листопада 2022 року за участі керівництва Мінагрополітики, Держрибагентства, науковців та широкого кола громадськості.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня акцентував, що сутність реформ, які наразі відбуваються у галузі рибного господарства та меліорації земель, полягає у виробленні конкретних цілей та стратегії реформування, реальному втіленні цієї стратегії, а також у внесенні змін та доповнень до чинних законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють ці напрями діяльності. Деякі з них уже прийняті, а над багатьма триває активна робота у тісній взаємодії усіх гілок влади та громадськості.

Т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок зазначив, що аналізуючи нормотворчу діяльність Агентства, можна впевнено зазначити, що вона стосується кожної ланки галузі рибного господарства, усіх існуючих процесів з метою їх удосконалення, реформування і приведення у відповідність до європейських стандартів. Звернув увагу, що спільні напрацювання Держрибагентства та Мінагрополітики закривають 80 % проблем, що існують наразі в рибній галузі і найбільше турбують громадськість.

“Ми ефективно відпрацювали з громадськістю систему електронного моніторингу рибальських суден, порядок надання дозвільних документів, якісність яких підтверджує відсутність зауважень, адже ми враховували інтереси усіх зацікавлених сторін. Надалі пропоную спільно відпрацювати важливі документи, зокрема проект постанови Уряду щодо єдиної електронної системи рибної галузі та законопроект про простежуваність продукції з водних біоресурсів, який буде стосуватися всього, де є рибна продукція, тому, що простежуваність за європейськими нормами торкається абсолютно кожної ланки”,

наголосив очільник Агентства.

Коментуючи пропозицію голови громадської ради Віктора Скарлата щодо створення Кодексу рибного господарства, очільник Держрибагентства зауважив, що цю ідею можна буде реалізувати після прийняття основоположних для регулювання рибної сфери законопроектів, коли стануть систематизованими усі процеси. А справедливому розподілу прав на добування водних біоресурсів сприятимуть аукціони, які проводитимуться після прийняття відповідного законопроекту, який вже на розгляді у Верховній Раді України. Працюємо зараз і над унормуванням питання розвитку марикультури, СТРГ, де запропоновано пілотний проект. Чіткі правила, встановлені після реформування галузі, створять сприятливі умови для розвитку рибництва практично у кожній водоймі країни, мінімізують ризики рейдерства, що сьогодні є гострою проблемою.

Відповідаючи на питання громадськості, Віталій Головня зауважив на можливості державної підтримки представників рибного бізнесу, зокрема про пошук можливостей допомоги міжнародних партнерів. Для запуску процесу державної підтримки, що виділяється на певні напрями в агросекторі, першочергово потрібно реалізувати реформу і продемонструвати прозору діяльність та динаміку розвитку. Для цього запропонував створити робочу групу з представників асоціацій рибної галузі і фахівців Держрибагентства, яка проведе необхідні розрахунки витрат, зокрема в секторі аквакультури, з чітким аналізом ефективності та у порівнянні з іншими видами аграрної діяльності. Після чого буде зрозуміло, що повинно бути змінено в системі оподаткування, задля покращення умов аквакультурного бізнесу.

Окремим блоком розглядалися питання державної політики в сфері меліорації земель. Зокрема увагу учасників круглого столу було акцентовано на наявних проблемах державного сектору гідротехнічної меліорації земель, які спонукали до докорінних змін у цій сфері.

“Побудована у минулому столітті меліоративна інфраструктура України є морально застарілою та енергозатратною, основні меліоративні фонди та обслуговуючі механізми мають зношеність понад 80 % або ж понаднормативний строк експлуатації, завищена штатна чисельність працівників державних водогосподарських організацій при наднизькій заробітній платі, повна відсутність можливості залучення інвестицій та кредитів, непрозоре формування тарифів на послуги з гідротехнічної меліорації, низька мотивація водогосподарських організацій в розширенні площ застосування гідротехнічної меліорації та відсутність коштів на модернізацію інфраструктури – це лише окремі чинники, які наразі не дозволяють розвивати гідротехнічну меліорацію земель в масштабах нашої країни.

Саме тому Урядом визначено чіткий вектор руху для зміни самого підходу до управління державними меліоративними системами через: створення організацій водокористувачів, передачу державних меліоративних систем в управління спеціальним суб’єктам господарювання – операторам, залучення водокористувачів до управління операторами, заборону будь-якого відчуження державних меліоративних систем на користь третіх осіб, запровадження двоставкового тарифу на послуги з забору (подачі), транспортування або відведення води тощо.

У результаті планується скорочення втрат води та експлуатаційних витрат на обслуговування меліоративної інфраструктури, забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності операторів, мінімізація ризиків припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону, зменшення собівартості поливу та осушення сільськогосподарських земельних ділянок, збільшення площ земель, на яких застосовується гідротехнічна меліорація, зростання валютної виручки від реалізації сільськогосподарської продукції на експорт, підвищення урожайності, кількості зайнятих та податкових надходжень на землях, що були меліоровані”,

зазначив очільник Департаменту розвитку меліоративної інфраструктури Андрій Мишкін.

За результатами “круглого столу” вирішили продовжувати спільну роботу над подальшим удосконаленням нормативно-правової бази для пришвидшення започаткованих реформ у галузях меліорації земель та рибного господарства.

Міністерство аграрної політики та продовольства України
Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Сьогодні стійко зростаючий в усьому світі попит на морепродукти забезпечує динамічний розвиток марикультури і приносить чималі прибутки.

Величезний потенціал для розвитку марикультури відповідно до світових трендів має й наша держава. Україні належать величезні площі високопродуктивних солоних та солонуватоводних водойм, розташованих у сприятливих природних умовах.

Наразі розвиток вітчизняної марикультури розпочинається з реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів користування на умовах оренди акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей морської аквакультури шляхом електронних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.10. 2022 № 1191.

Основними цілями ініціативи Уряду є:

✔ сталий розвиток приморських регіонів;
✔ сприяння зайнятості населення;
✔ забезпечення ефективної та прозорої процедури надання права на укладення договорів оренди акваторій морських вод для марикультури;
✔ формування прозорих конкурентних умов серед суб’єктів господарювання;
✔ розвиток малого і середнього бізнесу та економічного розвитку в цілому;
✔ створення сприятливих умов для нарощування обсягів високоякісної продукції вітчизняного виробництва з метою гарантування продовольчої безпеки держави та задоволення потреб населення у продукції марикультури;
✔ управління процесами підвищення загальної продуктивності екосистем, збереження та розширення їх біологічного різноманіття.

Тож, якщо вам цікавий цей бізнес, пропонуємо детальний покроковий механізм отримання права на укладення договорів користування на умовах оренди акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей морської аквакультури

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Чипи для риб, інновації вирощування мікроводоростей, впровадження сучасних матеріалів та комплексних систем – це сучасні тенденції розвитку європейської аквакультури

Чергова порція європейських практик, що були представлені на Міжнародній конференції “Аквакультура Європи 2022: Інноваційні рішення в мінливому Світі”.

Нові зразки електронних чипів для риб та відповідні сканери презентувала Британська компанія-гігант TROVAN (www.trovan.com). Ці чипи є наразі важливими технічними засобами ідентифікації риб в аквакультурі, використовуються для мічення риб у ремонтно-маточних стадах. Доречі, заявлена вартість чипів, що були представлені – до 1,5 $ США за одиницю, що у 2 рази дешевше, ніж чипи, що нині використовуються в Україні. Компанія є провідним світовим постачальником систем радіочастотної ідентифікації (RFID) для аквакультури. Також Компанія надає інноваційні рішення щодо збору даних, створює найкращі в своєму класі продукти широкого діапазону зчитування, зокрема щодо біосумісності. Результатом є оперативність та ефективність отримання і обробки інформації, що забезпечує дбайливе поводження із живими зразками, збереження їх життєздатності та продуктивності. Більш детальна інформація за посиланням, а також: http://trovan.com/en/aquaculture/products/aquaculture-videos

Інноваційні системи для вирощування мікроводоростей представила компанія GICON. Головна новація – виробництво фотобіореакторів відносно невеликих розмірів для вирощування мікроводоростей та інтеграція таких систем до систем рециркуляції. Наразі мікроводорості знайшли низку промислових застосувань. Приклади успішного використання є у виробництві харчових продуктів, кормів, косметики, товарів для здоров’я, добрив, засобів для очищення стічних вод та виробництво біопалива (www.gicon.de).

Культивування “мікроальгових” водоростей (мікроводоростей) у системах з контрольованими умовами водного середовища. Свою розробку для культивування таких організмів представила компанія NECTON, Португалія (www.necton.pt).

Багатопрофільне обладнання для переробки риб та безхребетних було представлене італійською компанією LUCIANO COCCI (www.cocci.it).

Матеріали, розроблені на біологічній основі, що можуть бути використані у марифермах для культивування молюсків представила турецька компанія ROPECC (www.ropecc.com).

Комплексні рішення для створення невеликих систем УЗВ були представлені компанією BIOSYSTEMS (Велика Британія, Португалія), яка впроваджує інноваційні рішення, зокрема використовує сучасні антикорозійні матеріали для того, щоб системи водопідготовки мали значний ресурс (www.biosystems-tmc.co.uk).

Сучасне обладнання для ультрафіолетової обробки води у УЗВ було представлене нідерландською компанією VGE (www.vgebv.nl), яка вже понад 30 років розробляє та виробляє системи УФ-дезінфекції. Ці системи використовуються в багатьох різних сферах застосування, включаючи аквакультуру, і гарантують, що вода залишається вільною від шкідливих патогенів. Каталог обладнання VGE.

SmartOxy – високоточний оптичний вимірювач вмісту кисню у воді та інших параметрів, який працює навіть під високим тиском та має можливість під’єднання інших вимірювальних пристроїв – новація Компанії TECHNOS (www.tecnosnet.it). Дозволяє збирати всі показники в єдину базу даних та їх аналізувати. Дані відправляються до хмарного сервісу fishcontrol.com, де користувач може проаналізувати отримані дані. OxyWiFi не потребує складної інсталяції, працює бездротово, допомагає користувачу проводити повний незатратний моніторинг водного середовища. Одночасно може здійснювати моніторинг декількох водних об’єктів, а також заміряти параметри температури, кисню тощо.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Наприкінці вересня 2022 року в Італії (м. Ріміні) відбулася міжнародна конференція “Аквакультура Європи 2022: Інноваційні рішення в мінливому Світі”, яка є найбільш популярним та масштабним міжнародним науково-практичним заходом, що стосується аквакультури на Європейському континенті.

Цьогоріч конференція була організована Європейською Спілкою Аквакультури (EAS) за підтримки Уряду Італії та ФАО.

Вже традиційно “Аквакультура Європи” збирає тисячі учасників, зокрема науковців та експертів у сфері аквакультури з Європи, США, Австралії, Південної Африки, Китаю та інших держав світу. Україна була представлена фахівцями Держрибагентства, Інституту рибного господарства НАН України, Інституту морської біології НАН України та представниками аквакультурного бізнесу.

Пропонуємо вашій увазі основні тези конференції:

Сумісність та взаємна синергія між користувачами водних ресурсів для цілей аквакультури у морських, солонуватих та прісноводних водоймах наразі є ключовим питанням у сприянні сталому розвитку блакитної економіки та аквакультури.

Очікується, що традиційні та нові сектори блакитної економіки, які наразі діють в Адріатиці, Середземномор’ї та інших водоймах Європи розширюватимуться протягом наступних років і сприятимуть стабільному виробництву продуктів харчування, біопалива та чистої енергії.

Науковці стверджують, що протягом наступних 10 років європейське прибережне морське середовище зміниться внаслідок підкислення та потепління моря, підвищення його рівня та берегової ерозії, а всі водойми постраждають від паводків, евтрофікації та забруднення зі значним впливом на екосистемні зв’язки, запаси риб та молюсків і продовольчу безпеку в цілому.

Зміна клімату, виснаження природних ресурсів, втрата біорізноманіття, продовольча безпека та екологічна безпека, забруднення навколишнього середовища та відходи є ключовими проблемами сталого розвитку для подальшого розширення європейської аквакультури та амбіцій реалізації стратегії “Від ферми до столу”. Сектору аквакультури необхідно буде впоратися з цими зовнішніми факторами, а також зосередитися на раціональному використанні та повторному використанні ресурсів на шляху до циркулярної блакитної економіки.

Участь України у роботі конференції дає можливість отримувати актуальну інформацію про найсучасніші розробки у сфері аквакультури, а також знаходити нових партнерів для залучення важливої для розвитку української аквакультури технічної підтримки.

Так, фахівцями Держрибагентства представлено інформацію про стан природних популяцій осетрових видів риб в Азовському і Чорному морях та здійснювану діяльність з охорони та штучного відтворення природних популяцій осетрових, презентовано національний “План дій щодо збереження осетрових риб в Україні на 2021-2030 роки”. Водночас поінформовано про важкі наслідки агресії рф для української аквакультури. Зокрема 52 % суб’єктів аквакультури працюють зі збитками, 38 % працюють частково, а 10 % не працюють взагалі.

Та Україна продовжує вживати заходи для розвитку аквакультури з урахуванням передових європейських підходів і практик. Насамперед це стосується забезпечення гармонійного поєднання підтримки продовольчої безпеки держави та раціонального, невиснажливого використання водних біоресурсів. Разом з тим потребує уваги удосконалення механізмів державної підтримки української аквакультури, оскільки в європейських та інших державах така підтримка з боку держави є ключовим рушієм розвитку аквакультурного виробництва.

Під час робочих зустрічей з представниками Всесвітньої спілки збереження осетрових (WSCS) та ФАО особливу увагу приділено відновленню запасів осетрових видів риб, а саме впровадженню маркування харчової ікри осетроподібних риб на національному рівні. Наразі Держрибагентство опрацьовує законодавчі зміни щодо обов’язкового маркування продукції харчової ікри осетроподібних риб для внутрішньої та міжнародної торгівлі у відповідності до CITES, що забезпечить зменшення тіньового ринку та незаконного обігу харчової ікри.

Детальніше з матеріалами конференції можна ознайомитись за посиланням.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Станом на 28 вересня до Київського рибоохоронного патруля надійшло 28 заявок на проведення робіт із вселення водних біоресурсів.

Відповідно до них, зариблення планують здійснити 14 користувачів, які здійснюють свою діяльність на Канівському водосховищі, 10 – промислові рибалки Київського водосховища та 4 суб’єкти господарювання, які провадять свою діяльність відповідно до режимів рибогосподарських експлуатацій водойм (СТРГ). Про результати зариблень буде проінформовано додатково.

“Цього року вселення водних біоресурсів у водойми Київщини за кошти державного бюджету не планується. Тому звертаємося із проханням до громадських організацій, спілок та небайдужих громадян за можливості брати активну участь та долучатися до заходів щодо поповнення наших водойм рибними запасами”,

закликав т.в.о. начальника Київського рибоохоронного патруля Денис НЕСТЕРОВ.

Бажаючі отримати консультацію щодо законного проведення робіт із вселення водних біоресурсів у водойми можуть звернутися до відділу іхтіології Київського рибоохоронного патруля за номером: (068) 523-39-41.

Довідково:

Довідка щодо процедури законного проведення робіт із вселення водних біоресурсів (зариблення)

Найкращий час для проведення робіт з відтворення водних біоресурсів – весняний і осінні періоди. Тож на Київщині розпочинається сезон зариблень. Проте для того, щоб провести будь-яке вселення риби, необхідно дотримуватися чітких правил, встановлених законодавством.

Проведення робіт із штучного розведення (відтворення), переселення та акліматизації водних біоресурсів регламентується Порядком штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.07.2012 № 414,

Відповідно до пункту 2.1 Порядку виконавці відтворення повинні не пізніше, ніж за 2 тижні подати до Київського рибоохоронного патруля такі документи:

• заявку на проведення робіт із вселення водних біоресурсів у рибогосподарський водний об’єкт (його частину);
• біологічне обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення (якщо відтворення здійснюється вперше), розроблене науковою установою.
• ветеринарний документ про відсутність небезпечних захворювань у господарствах, з яких здійснюється перевезення об’єктів відтворення (отримується цим господарством).
• графік робіт із вселення водних біоресурсів (складається виконавцем). У разі настання метеорологічних умов, несприятливих для проведення вселення, виконавцем до цього графіка можуть бути внесені відповідні зміни.

Після отримання вищезазначеного пакета документів Київський рибоохоронний патруль:

1. У тижневий строк розглядає подані документи, погоджує графік робіт.
2. Подає до Держрибагентства України свої пропозиції щодо складу Комісії.
3. Склад Комісії затверджується наказом Держрибагентства України.

Згідно пункту 2.9 Порядку виконавець відтворення, який проводить роботи із вселення водних біоресурсів, зобов’язаний:

• забезпечувати виконання всіх організаційних та технічних робіт.
• здійснювати під контролем Комісії облік водних біоресурсів, що вселяються до рибогосподарського водного об’єкта (його частини).

Обсяги водних біоресурсів з кожного транспортного засобу, яким вони доставлені до рибогосподарського водного об’єкта (його частини), заносяться до акта про виконання робіт із вселення водних біоресурсів.

• вносити до журналу обліку вселення водних біоресурсів інформацію про обсяги вселення водних біоресурсів за кожну добу. Сторінки журналу мають бути прошнурованими, пронумерованими та скріпленими печатками виконавця та територіального органу рибоохорони.
• спільно з територіальним органом рибоохорони вживати необхідних заходів щодо забезпечення охорони місць вселення водних біоресурсів.

Після завершення робіт із вселення водних біоресурсів або інших робіт, зазначених Комісія складає підсумковий акт про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів.

Наслідки, до яких може призвести зариблення без дотримання вимог чинного законодавства:

• екологічна катастрофа, а саме загибель водних біоресурсів у даній водоймі у зв’язку з вселення водних біоресурсів без ветеринарних документів;
• перенаселення, що в подальшому спричинить загибель водних біоресурсів;
• конкуренція у харчуванні, у зв’язку з відсутністю проведених досліджень у водному об’єкті щодо доцільності проведення даних робіт.

Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській області закликає громадян виконувати та дотримуватись вищезазначених вимог законодавства України.

Бажаючі отримати консультацію щодо законного проведення робіт із вселення водних біоресурсів у водойми можуть звернутися до відділу іхтіології Київського рибоохоронного патруля за номером: (068) 523-39-41.

Довідкова інформація:

Варто зауважити, що ст. 50 Закону України “Про тваринний світ” – переселення тварин у нові місця перебування, акліматизація нових для фауни України видів диких тварин, а також заходи щодо схрещування диких тварин допускаються в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків з дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Самовільне переселення, акліматизація і схрещування диких тварин забороняються. Підприємства, установи, організації та громадяни, які утримують або розводять у напіввільних умовах чи в неволі диких тварин, а також свійських тварин, які можуть схрещуватися з дикими тваринами або заподіяти їм шкоду, зобов’язані вживати заходів до запобігання виходу цих тварин у природне середовище.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

20 вересня Верховною Радою України схвалено у першому читанні проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури”.

Проект Закону розроблено з метою:

✔ запровадження інноваційних методів для державного управління рибною галуззю,
✔ спрощення умов ведення бізнесу для суб’єктів рибного господарства,
✔ мінімізації корупційних ризиків,
✔ подальшого розвитку рибного господарства країни.

Основними новелами законопроекту є:

✔ запровадження механізмів цифровізації галузі рибного господарства шляхом створення Єдиної державної електронної системи управління,
✔ створення прозорого механізму аукціонних торгів з продажу прав на укладання договорів на спеціальне використання водних біоресурсів, видачі документів дозвільного характеру в електронній формі,
✔ ідентифікація учасників ринку та простежуваність “від вилову до споживання”.

Крім того, проектом Закону пропонується удосконалити наявні механізми державного управління галуззю, зокрема усунути прогалини та неузгодженості, встановити вимоги до рибоприймальних пунктів, через які суб’єкти рибного господарства реалізують водні біоресурси та вироблену з них продукцію, зменшити адміністративне навантаження на таких суб’єктів.

Водночас передбачається внесення низки змін до Закону України “Про аквакультуру”, які дадуть змогу врегулювати питання надання в оренду гідротехнічних споруд для цілей аквакультури, у тому числі безгосподарські, а також автоматично пролонгувати оренду водних об’єктів, строк яких завершився, на тих самих умовах на період воєнного стану.

“Прийняття Закону запустить процеси цифровізації рибогосподарської галузі, мінімізації корупційних ризиків, пов’язаних з видачею документів дозвільного характеру, створення системи простежуваності водних біоресурсів, залучення нових суб’єктів господарювання на ринок. Дякую керівництву Мінагрополітики та народним депутатам за підтримку наших законодавчих ініціатив”,

зазначає т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.

Реалізація Закону також дасть змогу залучити додаткові надходження коштів до бюджету України, вплинути на розвиток регіонів, збільшити кількість вітчизняної рибопродукції, що зі свого боку дозволить зменшити імпортозалежність та створити нові робочі місця у сфері рибного господарства.

Міністерство аграрної політики та продовольства України
Державне агентство меліорації та рибного господарства України

8 вересня екологічно свідома громадськість країни відзначає День Десни, започаткований за ініціативи Деснянського басейнового управління водних ресурсів та ГО “За відродження Десни” (NGO “For the Desna River Revival”) у 2018 році. Свято засноване з метою екологічного виховання, зміни ставлення населення до одного з найцінніших ресурсів планети, привернення уваги широкого кола громадськості, влади та бізнесу до проблем збереження та відродження водних об’єктів.

Десна – це одна з шести великих річок України та перлина Чернігівщини. Її красою люди захоплювалися здавна, її згадували в своїх творах письменники та поети, на її берегах відбувалися історичні події та зростали давні могутні міста. Тож нам – тим, хто живе в місті над Десною, слід знати про неї якомога більше:

✔ Десна – перша за довжиною і друга за водністю притока річки Дніпро. Довжина річки становить 1130 км, в межах України – 575 км;

✔ площа водозбірного басейну річки Десна на території України становить майже 34 тис. кв.км., тут формується 1/5 річного стоку Дніпра;

✔ у басейні р. Десна зосереджені найбільші запаси прісних підземних вод в Україні, котрі є основним джерелом задоволення питних і господарських потреб;

✔ деснянська вода використовується для водопостачання населених пунктів. Понад 60% питної води для м. Київ надходить з Десни;

✔ русло Десни схильне до меандрування. Мальовничі вигини річки (меандри) здавна надихали людей на створення однойменного орнаменту;

✔ найдавніший у світі зразок «меандру», знайдений на місці Мезинської стоянки на березі Десни, є однією із найунікальніших археологічних пам’яток;

✔ завдяки розгалуженій системі судноплавних приток, басейн Десни став опорою становлення Української державності за часів Київської Русі;

✔ високі деснянські пагорби зростили такі могутні давньоруські міста як Новгород-Сіверський та Чернігів;

✔ Десна – остання велика рівнинна річка України, що не зарегульована, завдяки цьому зберігається природний гідрологічний режим;

✔ іхтіофауна Десни налічує більш ніж 35 видів риби, серед яких карась золотий, йорж носар, стерлядь прісноводна та марена дніпровська – занесені до Червоної книги України;

✔ вздовж Десни пролягає шлях, яким мігрує багато видів європейських перелітних птахів – так званий Деснянський екологічний коридор.

✔ долина Десни включена до Смарагдової мережі Європи як територія особливого природоохоронного значення.

✔ численні багатовікові пам’ятки на берегах Десни, мальовничі ландшафти та незаймане русло створюють ідеальні умови для задоволення рекреаційних потреб.

День Десни – це чергова нагода нагадати суспільству про відповідальне ставлення до життєдайної водойми нашого краю.

Сьогодні аграрним Комітетом ВРУ підтримано і рекомендовано для розгляду Верховною Радою України у першому читанні проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури”.

“Швидке та ефективне прийняття управлінських рішень, створення системи простежуваності походження водних біоресурсів та об’єктів аквакультури, а також продукції з них, залучення нових суб’єктів господарювання на ринок, врегулювання відносин пов’язаних з безгосподарними гідротехнічними спорудами, і головне – створити прозорі та зрозумілі правила для ведення бізнесу – це ті постулати, на які ми орієнтувалися про підготовці цього законопроекту“,

зазначає заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.

Законопроектом зокрема пропонується:

✔ спростити процедури доступу до ринку суб’єктів господарювання;

✔ мінімізувати кількість “контактів” під час оформлення дозвільної документації шляхом створення прозорого механізму аукціонних торгів з продажу прав на укладання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів;

✔ зменшити адміністративне навантаження на бізнес та спростити процедури набуття в оренду водних об’єктів для рибогосподарських потреб та передбачити норму про автоматичне продовження строку дії договорів оренди на період воєнного стану і протягом року після його припинення чи скасування;

✔ упорядкувати правовідносини щодо взяття у користування гідротехнічних споруд для цілей аквакультури;

✔ цифровізувати галузь шляхом запуску Єдиної державної електронної системи управління рибною галуззю.

“Існуюча система отримання документів дозвільного характеру дуже забюрократизована. Майже на кожному етапі підприємці вимушені звертатись до відповідних органів влади. Ми плануємо максимально спростити бюрократичні процедури, зробити прозорим ведення господарської діяльності, прибрати ті фактори, які сприяли зростанню корупційних ризиків та зниженню зацікавленості з боку суб’єктів господарювання щодо входу на ринок“,

повідомляє т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.

Міністерство аграрної політики та продовольства України
Державне агентство меліорації та рибного господарства України

​ЗДАЄТЬСЯ У ЦЬОМУ РОЦІ ЦЕЙ ДЕНЬ ОСОБЛИВО ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ НАШОЇ УКРАЇНИ ТА КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ.

ВАЖЛИВИЙ ЯК НІКОЛИ.

ВАЖЛИВИЙ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ ВІЙНИ У НАС Є ТЕ, ЩО МИ СЬОГОДНІ ВІДЗНАЧАЄМО

–
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!

І НІКУДИ ВОНА НЕ ДІНЕТЬСЯ – БО МИ ЇЇ НЕ ВІДДАМО!

ЗІ СВЯТОМ!

Привітання Президента України Володимира Зеленського з нагоди 31 річниці Дня Незалежності України.

Методично-технологічним центром з аквакультури Держрибагентства спільно з проектом USAID з сільського та аграрного розвитку AGRO відкрито анкетування на тему: «Нормативне врегулювання проведення меліоративних робіт в аквакультурі, очищення водойм від донних відкладень, а також їх подальше використання у сільському господарстві».

Опитування проводиться для вивчення думки суб’єктів аквакультури щодо існуючої практики меліорації в аквакультурі, днопоглиблення водойм та визначення спільного рішення з урегулювання даного питання.

Пропонуємо українським підприємцям у сфері аквакультури взяти участь у цьому дослідженні за посиланням

Заповнені анкети надіслати на e-mail: bumtcaqua@gmail.com до 31 серпня 2022 року.

Телефон для довідок: +38 (096) 369-66-30.

Будуємо наше майбутнє разом!

Україна переможе!

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Сьогодні, 22 липня, Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури”.

“Зараз новим субʼєктам господарювання практично неможливо увійти до сфери промислового рибальства, тому ми робимо все для того, щоб механізм входу на ринок рибного господарства став максимально простим і прозорим”,

прокоментував урядовий законопроект заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.

Він також зазначив, що запропонований урядом Законопроект передбачає прозорий механізм аукціонних торгів з продажу прав на укладання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів.

Разом з цим, для договорів оренди, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану і протягом календарного року після його припинення чи скасування, передбачається автоматична пролонгація строку їх дії на один рік та скасовує необхідність отримання погодження Державного агентства водних ресурсів України, що суттєво спрощує процедуру набуття в оренду водних об’єктів для рибогосподарських потреб.

Також пропонується упорядкування правовідносин щодо взяття в користування гідротехнічних споруд для цілей аквакультури.

“Крім того, проектом Закону вводиться поняття Єдиної державної електронної системи управління рибною галуззю, як загальнодержавної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до інформації про рибну галузь України та її мережі, що забезпечує створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорону, захист інформації, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, суб’єктами надання адміністративних послуг, суб’єктами надання публічних (електронних публічних) послуг з метою отримання адміністративних та інших публічних (електронних публічних) послуг у сфері рибного господарства”,

підкреслив заступник Міністра.

Разом з цим відбудеться дерегуляція повноважень територіальних органів рибоохорони – у них буде забрано дозвільні функції, а лишаться тільки контролюючі, що значно знизить корупційну складову. Дозвільні ж процедури відбуватимуться через Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

“Сподіваємося, що народні депутати підтримають нашу ініціативу реформування рибної галузі в Україні, і вже скоро вся країна відчує ті позитивні зміни, що закладені в законопроекті”,

підсумував Віталій Головня.

Коротко про удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури тут

Із проектом Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури” можна буде ознайомитися на сайті Верховної ради України після його реєстрації.

Міністерство аграрної політики та продовольства України
Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Одна з найбільших річок Європи та головна аптерія України забеспечуємільйони людей та галузі економіки водою, зволожує сотні тисяч гектарів спраглих земель.

Без Дніпра неможливо уявити Україну, яка таким же могутнім потоком знесе ворожу навалу і очистить наші землі від агресора.

Все буде Україна !

Державне агентство меліорації та рибного господарства України