Місяць: Липень 2022

Підступний ботулізм

Літня спека сприяє поширенню гострих токсико-інфекційних захворювань, у тому числі таких як ботулізм.

Ця інфекція найчастіше є в копченій або в’яленій рибі, м’ясних та ковбасних виробах, продуктах домашнього консервування, рідше в овочах і призводить до важкого ураження центральної і вегетативної нервової системи.

Небезпека – в усіх погано вимитих, термічно недооброблених продуктах, що транспортувались або зберігались неналежним чином. Водночас, продукти, придатні за терміном, виглядом і смаком, теж можуть бути зараженими.

Ботулотоксин виробляється за відсутності кисню, наприклад, у герметичній тарі, або всередині м’яса чи риби.

Інкубаційний період хвороби – від 4 – 6 годин до кількох днів. Після перших проявів смерть може настати вже через 3 – 4 години.

Лікування ботулізму – складне, але при своєчасному лікуванні, процес одужання у середньому настає за два тижні.

Основні симптоми:

Підвищена температура тіла, біль у животі, діарея, сухість ротової порожнини, ускладнене дихання та проходження продуктів через стравохід, порушення ковтання, погіршення зору, м’язова слабкість, запаморочення, нудота і блювання.

Як уникнути захворювання:

  • під час очистки риби від нутрощів не порушувати їх цілісності;
  • солити рибу охолодженою при температурі не вище +4°С з концентрацією солі понад 10%;
  • при приготуванні риби й м’яса забезпечувати їх достатню термічну обробку, дотримуватися належного температурного режиму при консервуванні;
  • ретельно промивати та просушувати овочі та особливо гриби;
  • не вживати консерви з ознаками здуття ємності чи недоброякісності;
  • не купувати домашні консерви, в’ялену, копчену, солону рибу та інші продукти харчування в місцях несанкціонованої торгівлі.

Пам’ятайте, що ботулотоксин руйнується при температурі 80°С.
Основа профілактики ботулізму – дотримання чистоти сировини.
Тож будьмо обережними і не наражайте себе та інших на небезпеку.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Уряд дав старт реформі рибної галузі

Сьогодні, 22 липня, Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури”.

“Зараз новим субʼєктам господарювання практично неможливо увійти до сфери промислового рибальства, тому ми робимо все для того, щоб механізм входу на ринок рибного господарства став максимально простим і прозорим”,

прокоментував урядовий законопроект заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.

Він також зазначив, що запропонований урядом Законопроект передбачає прозорий механізм аукціонних торгів з продажу прав на укладання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів.

Разом з цим, для договорів оренди, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану і протягом календарного року після його припинення чи скасування, передбачається автоматична пролонгація строку їх дії на один рік та скасовує необхідність отримання погодження Державного агентства водних ресурсів України, що суттєво спрощує процедуру набуття в оренду водних об’єктів для рибогосподарських потреб.

Також пропонується упорядкування правовідносин щодо взяття в користування гідротехнічних споруд для цілей аквакультури.

“Крім того, проектом Закону вводиться поняття Єдиної державної електронної системи управління рибною галуззю, як загальнодержавної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до інформації про рибну галузь України та її мережі, що забезпечує створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорону, захист інформації, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, суб’єктами надання адміністративних послуг, суб’єктами надання публічних (електронних публічних) послуг з метою отримання адміністративних та інших публічних (електронних публічних) послуг у сфері рибного господарства”,

підкреслив заступник Міністра.

Разом з цим відбудеться дерегуляція повноважень територіальних органів рибоохорони – у них буде забрано дозвільні функції, а лишаться тільки контролюючі, що значно знизить корупційну складову. Дозвільні ж процедури відбуватимуться через Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

“Сподіваємося, що народні депутати підтримають нашу ініціативу реформування рибної галузі в Україні, і вже скоро вся країна відчує ті позитивні зміни, що закладені в законопроекті”,

підсумував Віталій Головня.

Коротко про удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури тут

Із проектом Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури” можна буде ознайомитися на сайті Верховної ради України після його реєстрації.

Міністерство аграрної політики та продовольства України
Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Небезпечним ситуаціям можна запобігти !

Дотримуйтесь заходів безпеки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів !
Обирай безпечні місця для прогулянок !

✔ не підходить
✔ не чіпай
✔ телефонуй 101 або 102

Правила поведінки в лісі під час пожежонебезпечного періоду !

Не провокуйте пожеж в екосистемах !

За свої необдумані дії ви несете не лише соціальну відповідальність, а й адміністративну! Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено накладання штрафів на порушників, які здійснюють самовільне випалювання рослинності, її залишків або ж порушують вимоги пожежної безпеки в лісах!

✔ Так статтею 77 Кодексу за порушення вимог пожежної безпеки в лісах накладається штраф від 1,5 тис. до 4,5 тис. гривень. (від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)
✔ А за статтею 77-1 за самовільне випалювання рослинності або її залишків накладається штраф від 3 тис. до 6 тис. гривень. (від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)

Якщо помітили боєприпас ! Категорично заборонено !

✔ підходити
✔ торкатись руками та сторонніми предметами
✔ користуватись поруч телефоном та іншими засобами зв’язку
✔ намагатись ідентифікувати
✔ переносити, розбирати, заливати рідиною, накривати, закопувати
✔ здійснювати будь-який механічний, звуковий, тепловий, вібраційний вплив
✔ проводити будь-які маніпуляції

Що робити у разі виявлення !?

✔ не використовуй поруч засоби радіозв‘язку та телефони
✔ при можливості за допомогою підручних засобів огороди місце
✔ негайно відійди на безпечну відстань (не менше 100 м)
✔ зателефонуй за номером 101 або 102 та повідом про знахідку
✔ нікого не підпускай до місця виявлення ВНП, попередь оточуючих
✔ дочекайся приїзду хоча б однієї з оперативних груп

Будьте обачними та не наражайте себе на небезпеку !

Відпочивайте лише у пристосованих для цього місцях ! З початку вторгнення російських орків на територію України піротехнічними підрозділами ДСНС було обстежено 48, 97 га акваторій та вилучено 919 вибухонебезпечних предметів !

Не кидайте недопалки ! Бережіть природу !

Не будьте орками – не паліть траву ! Ми не вороги нашій землі – бережімо її від пожеж !

Департамент запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України

Добова норма вилову водних біоресурсів

Шановні рибалки, нагадуємо, що відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства одній особі за одну добу перебування на водоймі загального користування дозволяється вилов:

✔ риба – 3 кг;
✔ раки – 30 шт.;
✔ мідії – 5 кг;
✔ рапана – 10 шт.;
✔ креветки – 1 кг.

На водоймах, закріплених за громадськими об’єднаннями, а також на тих, де впроваджене платне рибальство, діють наступні обмеження добової норми вилову:

✔ риба – 5 кг;
✔ раки – 50 шт.;
✔ мідії – 8 кг;
✔ рапана – 20 шт.;
✔ креветки – 2 кг.

Вивезення з водойми риби та безхребетних – як у свіжому, так і в обробленому вигляді, – незалежно від терміну перебування на водоймі, дозволяється у розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Мінімальні розміри риб і водних безхребетних, які дозволено виловлювати рибалкам-любителям

Відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства на водоймах загального користування любительське рибальство здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів. Однак, під час риболовлі не слід забувати про певні обмеження і безконтрольно рибалити

Так, відповідно до п. 4.11 Правил мінімальні розміри риб і водних безхребетних, які дозволені до вилову рибалкам-любителям у внутрішніх водоймах такі:

✔ білий амур – 40 см;
✔ білизна – 30 см;
✔ вугор – 50 см;
✔ головень – 24 см;
✔ короп – 25 см;
✔ лин – 20 см;
✔ лящ – 32 см;
✔ плітка – 18 см;
✔ сазан – 35 см;
✔ синець – 22 см;
✔ сом – 70 см;
✔ судак – 42 см;
✔ тараня – 18 см;
✔ товстолоб – 40 см;
✔ чехоня – 24 см;
✔ щука – 35 см;
✔ рак – 10 см.

Для всіх інших видів риб і водних безхребетних (крім тих, які занесені до Червоної книги України і вилов яких заборонено) мінімальний розмір, дозволений до вилову рибалкам-любителям у внутрішніх водоймах не обмежено.

Отже, шановні рибалки, дотримуйтесь природоохоронного законодавства та рибальте відповідально!

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

7 липня – Міжнародний День Дніпра

Одна з найбільших річок Європи та головна аптерія України забеспечуємільйони людей та галузі економіки водою, зволожує сотні тисяч гектарів спраглих земель.

Без Дніпра неможливо уявити Україну, яка таким же могутнім потоком знесе ворожу навалу і очистить наші землі від агресора.

Все буде Україна !

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Такси і штрафи за незаконний вилов водних біоресурсів

Незаконно порибалити на території об’єктів природно-заповідного фонду стало дуже дорого

В травні 2022 року набула чинності постанова Уряду, якою, зокрема, збільшено (майже у три рази) розмір такс за незаконний вилов риби у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Зокрема, порушнику доведеться сплатити за один екземпляр, незалежно від розміру та ваги:

• гібридів осетрових риб – 12462 грн;

• камбали-калкан – 4183 грн;

• камбали-глоси, морського язика, мерланга, піленгаса, бабці – 4154 грн;

• акули, ската, пеламіди, вугра морського – 4059 грн;

• судака, луфаря – 2494 грн;

• сома, скумбрії – 2077 грн;

• струмкової форелі – 1671 грн;

• щуки, райдужної форелі, сазана, білизни, рибця, підуста, вугра річкового, кефалі, сардини, чорного амура – 1662 грн.

Повний перелік такс у постанові Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Риби:
гібриди осетрових рибза один екземпляр12462
акула, скат, пеламіда, вугор морський-“-4059
сом-“-2077
камбала-калкан-“-4183
форель струмкова-“-1671
судак-“-2494
щука-“-1662
луфар-“-2494
білий амур-“-1245
товстолобик-“-1245
скумбрія-“-2077
лящ-“-832
лин-“-580
в’язь-“-666
ставрида-“-83
барабуля-“-415
в’юн-“-86
чехоня-“-666
карась сріблястий-“-83
форель райдужна, сазан, білизна, рибець звичайний, підуст, вугор річковий, кефалі (крім піленгаса), сардина європейська, сардина кругла, чорний амур-“-1662
камбала-глоса, морський язик, мерланг, піленгас, бабці-“-4154
оселедець-“-400
плітка (тараня), кутум, синець, клепець, головень, пузанок, ошибень, собачка-сфінкс, собачка Звонимираза один екземпляр415
плоскирка, окунь звичайний, бистрянка, йорж звичайний, краснопірка, сарган, морський минь, смарида, морський карась (ласкир), скорпена (морський йорж), морський дракончик, зіркогляд звичайний, губаньові, морські собачки (крім собачки-сфінкса і собачки Звонимира), піскорий південний, піскарка смугаста (риба-ліра, іглиця змієподібна, іглиця морська шипувата, бичок-кнут (жаба), бичок-ротань, бичок-бланкет, бичок-лисун мармуровий-“-390
тюлька, кілька (шпрот), хамсаза 1 кілограм83
атерина-“-17
верховодка-“-83
інші види-“-
83
Заготівля ікри риб-“-вартість продукції, виготовленої з 1 кілограма сировини за діючими роздрібними ринковими цінами регіону на момент проведення розрахунку шкоди, збільшена в два рази

Нагадаємо, що минулого року за ініціативи Держрибагентства Урядом було істотно збільшено такси за незаконний вилов водних біоресурсів у всіх водних об’єктах, крім тих, які знаходяться у межах ПЗФ.

Боротьба з браконьєрством через застосування фінансових важелів націлена насамперед на превентивний аспект, зокрема не порушувати законодавство з позиції розуміння його дороговартісного неприємного фіналу.

Не плутаймо ТАКСИ зі ШТРАФАМИ

ШТРАФ – сплачується порушником, як ПОКАРАННЯ за злочин чи правопорушення,

ТАКСА – за ЗАПОДІЯНУ ШКОДУ водним біоресурсам.

Наприклад, якщо рибалка Павло під час риболовлі упіймав 6 лящів загальною вагою 5 кг.

3 кг риби (4 ляща) він виловив законно, а за інші понаднормові 2 кг (2 ляща) йому необхідно буде сплатити кошти у вигляді штрафу та такс за заподіяну шкоду водним біоресурсам.

Отже, Павлу доведеться сплатити:

штраф від 340 до 680 грн (розмір визначається судом),

сума за таксами – 3298 грн (1649 грн * 2 за кожен екземпляр перелову).

Тобто загальна сума коштів, яку порушнику Павлу доведеться втратити складає від 3638 до 3978 гривень.

‼️‼️ Шановні рибалки, нагадуємо, ХТО – НЕ ПОРУШУЄ – той не сплачує ні штрафів, ні такс. Дотримуйтеся Правил рибальства і ваші кошти після законної риболовлі залишаться при вас. У результаті ви будете і з рибою і з грошима.

Довідково:

Штраф – це фінансова санкція, яка накладаються на порушника правил рибальства або інших актів законодавства щодо охорони водних біоресурсів. Розміри штрафів передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Крім того, штрафні санкції можуть застосовуватись за Кримінальним Кодексом України відповідно до статті 249 ККУ у випадку завдання істотної шкоди рибним запасам. Визначення істотної шкоди наведено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля».

Такси – це відшкодування шкоди (компенсація), заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів. Шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності (ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

Державне агентство меліорації та рибного господарства України