Місяць: Жовтень 2022

Лиман Ошитки: душу відвели по-повній…

Вирішили з товаришами завершити літній сезон 2022, місцем обрали лиман Ошитки і, забігаючи наперед, не прогадали) На місці були в обід і перший закид фідеру приніс невеличку густеру яка пішла у воду звати свою бабусю) Ближче до вечора клювати стало частіше і клювало усю ніч, годин в сім ранку закінчилися хробаки, десь о десятій закинули останніх опаришів і перейшли на пінку, важко було зупинитися;)

Загалом вийшло майже 20кг на трьох, з них 27 карасів з долоньку і більше, синці, підлящики (до 800г вагою) та густера, ще були плотвичка та краснопірка по одному екземплярі. Клювало на будь-якій дистанції – і 60 метрів, і навіть 10.

Душу відвели по-повній, чого і вам бажаємо!
Фейсбук
Ihor Sinitsyn > Риболовля в межах Києва!

Доцільність зариблення водойм товстолобом

Масовий розвиток синьо-зелених водоростей у внутрішніх водоймах України набув катастрофічного характеру. Синьо-зелені водорості (ціанобактерії) – мікроорганізми, які діляться на два види: виділяють кисень (спіруліна) і споживають кисень.

Ціанобактерії, що живуть у внутрішніх водоймах України є дуже токсичними, викликають масову загибель риби, впливають негативно на репродуктивну систему аборигенних видів риб. Особливо токсичні синьо-зелені водорості для людини, так як в результаті масового цвітіння виділяють нейротоксини, що викликають масову алергію у людей.

Розвиток синьо-зелених водоростей є глобальною світовою проблемою, оскільки цвітіння відбувається навіть під товстим шаром льоду, формуючи “заморні зони”, травмуючи весь організм тварин, призводить до отруєння гідробіонтів токсинами. Найдієвішим і результативним методом боротьби з масовим цвітінням синьо-зелених водоростей і єдиним прийнятним варіантом для наших внутрішніх водойм є зариблення мальком білого товстолоба.

Білий товстолоб – єдина риба в світі, яка споживає синьо-зелені водорості. Білий товстолоб масою 250 г може профільтрувати 32 л води на годину, при цьому, це 1 300 мг водоростей. Завдяки характеру харчування, будови сітчастого зябрового апарату і шлунково-кишкового тракту, білий товстолоб є меліоратором. Споживаючи токсичні синьо-зелені водорості залишається абсолютно здоровим, а тому м’ясо білого товстолоба є цінним, якісним і безпечним для людини.

Відсутність харчової конкуренції є дуже цінною якістю даної риби, що дозволяє зариблювати водойми в великих обсягах без шкоди іхтіофауні. Вселення білого товстолоба дозволяє забезпечити більш повне і раціональне використання біологічних ресурсів, здійснювати біологічну меліорацію і отримувати високоякісну рибну продукцію. Накопичений великий досвід наших зарубіжних колег по вселенню білого товстолоба на великих водосховищах говорить про те, що навіть при масовому вселенні рослиноїдних риб вони не наносять шкоди екосистемі цих водосховищ.

Останній раз чиста лінія білого товстолоба була завезена в Україну з Китаю близько 20 років тому. На даний момент в Україні немає чистої лінії білого товстолоба. Зариблення здійснюють строкатим товстолобом та гібридом, який може харчуватися як фіто-, так і зоопланктоном.

Довідка щодо процедури законного проведення робіт із вселення водних біоресурсів (зариблення) тут.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Сучасні тенденції розвитку європейської аквакультури

Чипи для риб, інновації вирощування мікроводоростей, впровадження сучасних матеріалів та комплексних систем – це сучасні тенденції розвитку європейської аквакультури

Чергова порція європейських практик, що були представлені на Міжнародній конференції “Аквакультура Європи 2022: Інноваційні рішення в мінливому Світі”.

Нові зразки електронних чипів для риб та відповідні сканери презентувала Британська компанія-гігант TROVAN (www.trovan.com). Ці чипи є наразі важливими технічними засобами ідентифікації риб в аквакультурі, використовуються для мічення риб у ремонтно-маточних стадах. Доречі, заявлена вартість чипів, що були представлені – до 1,5 $ США за одиницю, що у 2 рази дешевше, ніж чипи, що нині використовуються в Україні. Компанія є провідним світовим постачальником систем радіочастотної ідентифікації (RFID) для аквакультури. Також Компанія надає інноваційні рішення щодо збору даних, створює найкращі в своєму класі продукти широкого діапазону зчитування, зокрема щодо біосумісності. Результатом є оперативність та ефективність отримання і обробки інформації, що забезпечує дбайливе поводження із живими зразками, збереження їх життєздатності та продуктивності. Більш детальна інформація за посиланням, а також: http://trovan.com/en/aquaculture/products/aquaculture-videos

Інноваційні системи для вирощування мікроводоростей представила компанія GICON. Головна новація – виробництво фотобіореакторів відносно невеликих розмірів для вирощування мікроводоростей та інтеграція таких систем до систем рециркуляції. Наразі мікроводорості знайшли низку промислових застосувань. Приклади успішного використання є у виробництві харчових продуктів, кормів, косметики, товарів для здоров’я, добрив, засобів для очищення стічних вод та виробництво біопалива (www.gicon.de).

Культивування “мікроальгових” водоростей (мікроводоростей) у системах з контрольованими умовами водного середовища. Свою розробку для культивування таких організмів представила компанія NECTON, Португалія (www.necton.pt).

Багатопрофільне обладнання для переробки риб та безхребетних було представлене італійською компанією LUCIANO COCCI (www.cocci.it).

Матеріали, розроблені на біологічній основі, що можуть бути використані у марифермах для культивування молюсків представила турецька компанія ROPECC (www.ropecc.com).

Комплексні рішення для створення невеликих систем УЗВ були представлені компанією BIOSYSTEMS (Велика Британія, Португалія), яка впроваджує інноваційні рішення, зокрема використовує сучасні антикорозійні матеріали для того, щоб системи водопідготовки мали значний ресурс (www.biosystems-tmc.co.uk).

Сучасне обладнання для ультрафіолетової обробки води у УЗВ було представлене нідерландською компанією VGE (www.vgebv.nl), яка вже понад 30 років розробляє та виробляє системи УФ-дезінфекції. Ці системи використовуються в багатьох різних сферах застосування, включаючи аквакультуру, і гарантують, що вода залишається вільною від шкідливих патогенів. Каталог обладнання VGE.

SmartOxy – високоточний оптичний вимірювач вмісту кисню у воді та інших параметрів, який працює навіть під високим тиском та має можливість під’єднання інших вимірювальних пристроїв – новація Компанії TECHNOS (www.tecnosnet.it). Дозволяє збирати всі показники в єдину базу даних та їх аналізувати. Дані відправляються до хмарного сервісу fishcontrol.com, де користувач може проаналізувати отримані дані. OxyWiFi не потребує складної інсталяції, працює бездротово, допомагає користувачу проводити повний незатратний моніторинг водного середовища. Одночасно може здійснювати моніторинг декількох водних об’єктів, а також заміряти параметри температури, кисню тощо.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Інновації європейської аквакультури | Нас не зламати!

Ми продовжуємо вивчати досвід цивілізованих кран світу, для впровадження кращих практик у рибне господарство України та відповідно інформувати наших дописувачів про такі новації. Про Службу моніторингу морського середовища Copernicus читайте далі.

Глобальне охоплення усіх напрямів досліджень морських акваторій: морська безпека, морські ресурси, прибережне та морське середовище, погода, сезонне прогнозування та клімат – це все Служба моніторингу морського середовища Copernicus (CMEMS).

Так CMEMS надає регулярну та систематичну довідкову інформацію про фізичний і біогеохімічний стан, мінливість і динаміку океану та морських екосистем щодо глобального океану та європейських регіональних морів.

Так, наприклад дані про течії, вітри та морський лід допомагають підвищити ефективність пошуково-рятувальних операцій, сприяючи безпеці на морі, а також захисту та сталому управлінню морськими біоресурсами.

Водночас програма Copernicus надає можливості для отримання даних, необхідних для створення “локальних зон для аквакультури” (AZA), яка є одним із ключових елементів розвитку морської аквакультури у європейському регіоні

Основні бази даних програми Copernicus відкриті і для України і за умови залучення технічної допомоги з боку Генеральної комісії з питань рибальства у Середземномор’ї та ЄС вже у найближчій перспективі можливо імплементувати принципи AZA у національне законодавство для досягнення прогресу в українській марикультурі.

Наразі Держрибагентством опрацьовується питання можливості запровадження AZA у акваторіях Азовського та Чорного морів у водах України, що є однією з передумов успіху у розвитку національного сектору морської аквакультури.

Детальніше:

Copernicus – програма ЄС зі спостереження за Землею, спрямована на вивчення нашої планети та її навколишнього середовища. Надає інформаційні послуги на основі даних супутникового спостереження за Землею з космосу і проведення досліджень безпосередньо на місцевості у морських акваторіях.

Керує програмою Європейська Комісія та реалізує її у партнерстві з державами-членами, Європейським космічним агентством (ESA), Європейською організацією з експлуатації метеорологічних супутників (EUMETSAT), Європейським центром середньострокових прогнозів погоди (ECMWF) та іншими організаціями.

Величезні обсяги глобальних даних із супутників і наземних, бортових і морських вимірювальних систем надають інформацію, яка допомагає постачальникам послуг, державним органам влади та міжнародним організаціям покращити управління та розробку відповідних програм. Інформаційні послуги доступні та надаються користувачам безкоштовно.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Аквакультура Європи 2022: Інноваційні рішення в мінливому Світі

Наприкінці вересня 2022 року в Італії (м. Ріміні) відбулася міжнародна конференція “Аквакультура Європи 2022: Інноваційні рішення в мінливому Світі”, яка є найбільш популярним та масштабним міжнародним науково-практичним заходом, що стосується аквакультури на Європейському континенті.

Цьогоріч конференція була організована Європейською Спілкою Аквакультури (EAS) за підтримки Уряду Італії та ФАО.

Вже традиційно “Аквакультура Європи” збирає тисячі учасників, зокрема науковців та експертів у сфері аквакультури з Європи, США, Австралії, Південної Африки, Китаю та інших держав світу. Україна була представлена фахівцями Держрибагентства, Інституту рибного господарства НАН України, Інституту морської біології НАН України та представниками аквакультурного бізнесу.

Пропонуємо вашій увазі основні тези конференції:

Сумісність та взаємна синергія між користувачами водних ресурсів для цілей аквакультури у морських, солонуватих та прісноводних водоймах наразі є ключовим питанням у сприянні сталому розвитку блакитної економіки та аквакультури.

Очікується, що традиційні та нові сектори блакитної економіки, які наразі діють в Адріатиці, Середземномор’ї та інших водоймах Європи розширюватимуться протягом наступних років і сприятимуть стабільному виробництву продуктів харчування, біопалива та чистої енергії.

Науковці стверджують, що протягом наступних 10 років європейське прибережне морське середовище зміниться внаслідок підкислення та потепління моря, підвищення його рівня та берегової ерозії, а всі водойми постраждають від паводків, евтрофікації та забруднення зі значним впливом на екосистемні зв’язки, запаси риб та молюсків і продовольчу безпеку в цілому.

Зміна клімату, виснаження природних ресурсів, втрата біорізноманіття, продовольча безпека та екологічна безпека, забруднення навколишнього середовища та відходи є ключовими проблемами сталого розвитку для подальшого розширення європейської аквакультури та амбіцій реалізації стратегії “Від ферми до столу”. Сектору аквакультури необхідно буде впоратися з цими зовнішніми факторами, а також зосередитися на раціональному використанні та повторному використанні ресурсів на шляху до циркулярної блакитної економіки.

Участь України у роботі конференції дає можливість отримувати актуальну інформацію про найсучасніші розробки у сфері аквакультури, а також знаходити нових партнерів для залучення важливої для розвитку української аквакультури технічної підтримки.

Так, фахівцями Держрибагентства представлено інформацію про стан природних популяцій осетрових видів риб в Азовському і Чорному морях та здійснювану діяльність з охорони та штучного відтворення природних популяцій осетрових, презентовано національний “План дій щодо збереження осетрових риб в Україні на 2021-2030 роки”. Водночас поінформовано про важкі наслідки агресії рф для української аквакультури. Зокрема 52 % суб’єктів аквакультури працюють зі збитками, 38 % працюють частково, а 10 % не працюють взагалі.

Та Україна продовжує вживати заходи для розвитку аквакультури з урахуванням передових європейських підходів і практик. Насамперед це стосується забезпечення гармонійного поєднання підтримки продовольчої безпеки держави та раціонального, невиснажливого використання водних біоресурсів. Разом з тим потребує уваги удосконалення механізмів державної підтримки української аквакультури, оскільки в європейських та інших державах така підтримка з боку держави є ключовим рушієм розвитку аквакультурного виробництва.

Під час робочих зустрічей з представниками Всесвітньої спілки збереження осетрових (WSCS) та ФАО особливу увагу приділено відновленню запасів осетрових видів риб, а саме впровадженню маркування харчової ікри осетроподібних риб на національному рівні. Наразі Держрибагентство опрацьовує законодавчі зміни щодо обов’язкового маркування продукції харчової ікри осетроподібних риб для внутрішньої та міжнародної торгівлі у відповідності до CITES, що забезпечить зменшення тіньового ринку та незаконного обігу харчової ікри.

Детальніше з матеріалами конференції можна ознайомитись за посиланням.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Отруєння грибами: правила безпеки у грибний сезон

З початком осені набирає обертів і грибний сезон, в Україні зазвичай він триває до листопада. Попри те, що гриби в нас асоціюються здебільшого з запашними і насиченими смаком стравами, варто пам’ятати і про небезпеку, пов’язану з їхнім вживанням. На жаль, маємо трагічні новини: відомо, що Київщині через отруєння грибами померли одразу три члени однієї родини, серед яких було дві дитини.

Що варто знати про отруєння грибами та як убезпечити себе та рідних?

Що варто знати про отруєння грибами?

Отруєння грибами – це смертельно небезпечна ситуація, яка потребує термінової екстреної медичної допомоги. Життя людини в таких випадках залежить від того, наскільки швидко вона цю допомогу отримає. Варто зазначити, що симптоми отруєння залежать від типу отрути та її кількості. Тому перші ознаки можуть з’явитися як через декілька годин, так і через декілька днів.

Найбільш небезпечними є отруєння грибами, що вражають печінку – наприклад, блідою поганкою. Перші симптоми отруєння найчастіше нагадують звичайні шлунково-кишкові розлади – нудота, блювання, діарея. Крім того, часто при отруєнні такими грибами, можна спостерігати ситуацію, коли людині здається ніби вона одужала, а згодом з’являються симптоми ураження печінки. Це небезпечна ситуація, коли можна, на жаль, згаяти дорогоцінний час.

Необхідно бути максимально уважними до свого стану і за будь-яких змін в організмі невідкладно звертатися за медичною допомогою. Адже, антидотні препарати є ефективними лише в першу добу після отруєння.

Варто наголосити, що в Україні є декілька видів отруйних грибів, крім всім відомих мухоморів і поганок, а саме: павутинники, вид грибів під назвою “галерина торочкувата” (його можна сплутати з опеньком); а також опеньок сірчано-жовтий несправжній або гіфолома групова.

Важливо: отруєння грибами можна отримати, вживаючи навіть їстівні гриби, у випадку, якщо вони транспортувалися або оброблялися неналежним чином.

Як убезпечити себе від отруєння грибами?

Найефективніший спосіб убезпечити себе від тяжкого отруєння, на думку лікарів, – це відмовитись від придбання грибів на стихійних ринках. Адже, Ви не можете бути впевненим у знаннях людини, яка збирала гриби. Разом з тим, максимально уважними необхідно бути, обираючи гриби і на полицях супермаркетів. Неналежні умови транспортування та зберігання можуть спричинити утворення шкідливих продуктів розпаду. Перевагу краще надавати культивованим (не дикорослим грибам).

Особливо небезпечними є консервовані гриби домашнього приготування. Насамперед тому, що Ви не знаєте, який гриб може потрапити до банки. Крім того, неякісний процес консервування може викликати отруєння ботулотоксином. Про ботулізм ми розповідали раніше.

Пам’ятайте, що процес вибору грибів потребує максимальної уважності, адже отруєння ними може призвести до летальних випадків. Якщо Ви не розумієтесь на грибах, і лише через цікавість хочете спробувати вперше зібрати гриби, рекомендуємо відмовитись від такої ідеї. Також наголошуємо, що перебування у лісах зараз може бути небезпечним через військові дії.

Джерело: платформа “Бережи себе”
Автор: Ганна Шубіна, журналіст HUBZ, експертка з моніторингу та аналітики

Про заборонені знаряддя лову та відповідальність за їх використання

Нагадуємо про заборонені знаряддя лову та відповідальність за їх використання

Наразі на водоймах загального користування дозволяється вилов риби вудками усіх видів, із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку та спінінгом з блешнею.

Добова норма вилову становить 3 кг (або трофей).

Крім того, існують мінімально допустимі розміри риби, при яких її можна брати в улов:

сом – 70 см,
судак – 42 см,
щука – 35 см,
лящ – 32 см,
короп – 25 см,
лин – 20 см та інші.

Згідно з Правилами любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних біоресурсів із застосуванням вибухових та отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної і пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання). А також промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

До заборонених знарядь лову належать:

✔ ятір (сітка, виготовлена з плетених вербових прутів або дроту, натягнута на обруч);
✔ «доріжка» (волосінна зяброва сітка, яка випускається у воду і витягується на гумовому амортизаторі);
✔ «павук» (розміром більше 1х1 метрів, з вічком понад 10 міліметрів);
✔ «парашут» (конусоподібна мережева снасть, діаметром від 5 до 10 метрів, по периметру якої розташовані свинцеві грузила. Застосовують, як правило, на швидких річках, перекатах, накидаючи на обрану ділянку акваторії. По грузилам затягується мотузка і риба опиняється в сітці);
✔ «екран» або «телевізор» (маломірна прямокутна зяброва сітка з поплавками по верхньому ряду і вантажем внизу. Запускається і витягується з водойми на гумовому амортизаторі);
✔ «косинка» (різновид «телевізора» трикутної форми, використовується переважно для підлідного лову риби біля дна);
✔ будь-які промислові відціджуючі (неводи, бредні, волока) і ставні (тристінки, путанки) сітки;
✔ острога або ості (подоба вил із зазубреними вістрями);
✔ перемет (дозволено лише до 5-ти гачків);
✔ драч (колюче знаряддя для вилову методом багріння (наварені на важку блешню великі гострі гачки);
✔ електровудка (пристосування для вилову риби у водоймах за допомогою потужного електророзряду.

Використання заборонених знарядь лову є грубим порушенням правил рибальства (ч. 4 ст. 85 КУпАП) та передбачає штраф до 680 грн, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних біоресурсів чи без такої.

Залежно від заподіяних збитків (а саме нанесення істотної шкоди), може також наступити кримінальна відповідальність за ст. 249 ККУ (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Дана стаття передбачає штраф від 17 000 до 85 000 грн або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Крім штрафу, порушник також має сплатити збитки, нанесені рибному господарству за кожний незаконно виловлений хвіст, незалежно від розміру, відповідно до такс.

“Крім використання також забороняється виготовлення, продаж чи зберігання заборонених знарядь лову. На порушника може бути складений протокол за ч. 1 ст. 85-1 КУпАП. Штраф – 1 700 грн”,

наголосили у відомстві.

“Гаряча лінія” Київського рибоохоронного патруля: (099) 341-73-18.
Державне агентство меліорації та рибного господарства України