Кубок “Рибалка.ком – Ошитки 2012”. Мої враження…

Ну ось і прогриміли фанфари…

Тепер, коли все минуло, і біль у ногах від майже добового стояння та ходіння, і галас від бурхливих авацій переможцям та учасникам, хочеться описати свої емоції. Від початку, тобто. дзвінка Кості «Кок» із пропозицією провести сейшн, і до кінця, коли я проводив останнього учасника цього свята, сім’ю Олександра «Саїд», заслужено відпочивати.

Все почалося, як я вже сказав раніше, із дзвінка Кості. Це був початок Марта.

– Вітек, друже, як ти дивишся на те, щоб провести сейшн на лимані в Ошитках.
– Костю, та не питання. А як? А що? Я вперше…
– Вітеку, не хвилюйся, ми всі влаштуємо. Ти тільки спостерігатимеш)))
– Ок. Поїхали… Коли зустрічаємось для узгодження?
– Я тебе наберу. До зв’язку.

Ось із того дзвінка я з Костею зустрівся 3 рази, приблизно по 15 хв.

Отримано вказівки щодо підготовки хлопців, підготовки човнів. Потім зустрічалися за темою вартості, умов (регламенту), призів та спонсорів.

Були хвилювання, що набереться повного складу сейшну, тобто. 20 команд, покладених спочатку за регламентом, але коли до 20 Березня вже всі були в повному комплекті, почала вболівати за тих, хто ще може бути захоче, але вже немає місць, а попереду ще цілий місяць… І тут 21 Березня я дізнаюся, що Костя розширює список учасників до 22 команд, а потім і до 25 команд… Ну гадаю, буде весело!

Тепер боліла голова за інше… А якщо ніхто нічого не спіймає… А якщо погода підведе… І т.д. а якщо…

Я почав в інтернеті шерстити всі змагання і переглядати, що та як, як ловилося, яка погода, які відгуки, і на що більше слід звернути увагу … І таки трохи заспокоївся. Бувало різне)… Не я перший, не я останній!

З 9-10 квітня внутрішнє напруження знову почало наростати … Щука от отнереститься, і занедужає, судаку ще холодно, сома реально потрібно шукати, а окунів я чомусь в розрахунок навіть не брав …

За два тижні починають приїжджати учасники сішна на тренування та обстеження водоймища… У мене почуття суперечливі. Люди ловили дуже мало, але всі кажуть риба є.

Я вкотре переконався, що А. Пушкін був абсолютно правий:

О сколько нам открытий чудных
Готовят просвещенья дух
И опыт, сын ошибок трудных,
И гений, парадоксов друг,
И случай, бог изобретатель.

Скільки разів Саня “Метровський” приїжджав до Ошитки у 2011 році і він жодного разу не приїхав на тренування у 2012 році… Для мене це було не зрозуміло.

Ну думаю, та гаразд, що буде те буде …

Починаючи з 18 квітня, я та вся моя команда просто в милі. То не встигаємо, це не встигаємо… Поточної роботи, накопичилося просто вище за дах… Свята, поминальні дні… Жах…

Але, година ночі 21 квітня – банери розвішані, місце проведення підготовлено, баранина для шурпи та риба для юшки підготовлені, мої хлопці проінструктовані, човни чекають на своїх учасників, а призи своїх власників…

05-30, 21 квітня 2012 року.

Після останнього інструктажу хлопці стають на посади, починають з’їжджатися учасники.
Все просувається чинно. Дякую Кості. Підготовка та спуск човнів у повному порядку, кому складно чи застряг у піску, дружно усі допомагають. Місць усім вистачає.

Проходить реєстрація. Легкий сніданок учасників.

О 8-50 Костя проводить інструктаж для учасників.

9-00 усі учасники відпускаються на воду.

Я такого видовища на лимані ніколи не бачив! 25 човнів, всі учасники у помаранчевих жилетах з номерами. Суддівський катер… Все плавно, неспішно, не заважаючи один одному відходять від берега…

Кожен має свою тактику. Хто одразу на яму шукати судака, хто на острови за щукою, хто під очерети за окунем.

Відправивши учасників та суддівський катер, я почав підготовку до приготування шурпи та юшки.

Близько 12:00 я з Костею починаємо приготування вечері для учасників. За Костею закріпили юшку, за мною шурпу)

До 15-30 все готове. Юшка від Кока, шурпа від Вінса)

Приблизно в цей час починають з’їжджатися учасники сішна на берег… Мабуть, утомлені…

Потім… А що потім?… А потім були обговорення, нагородження, спілкування, вуха та шурпа… Втомлені, але щасливі обличчя переможців…

Провівши останніх учасників сішна, в особі сім’ї Олександра «Саїд», я з майже онімілими ногами, о 22-00 валівся спати.

Декілька фоток з сейшна … (фотки не мої)

P.S.

Близько 05-00 22 квітня, я встав. На вулиці тільки почало сіріти… Ранкова кава, та прогулянка до водойми на місце свята…

Було чисто та порожньо, але в повітрі ще були чутні голоси учасників, їхні анекдоти, сміх, вигуки, голоси суддівської бригади під час нагородження та звуки оплесків учасникам та переможцям…

Хлопці, дякую велике всім, це було реально свято.

Кубок “Рибалка.com – Ошитки 2012”. 21.04.2012