Руйнування інфраструктури, логістики, виробничих і соціальних зв’язків, фізичне знищення виробничих потужностей, які призвели до втрати підприємницьких можливостей – реалії функціонування української аквакультури у 2022 році.

Коротко про головне. У 2022 році діяльність в умовах аквакультури здійснювали майже 4 тис. суб’єктів господарювання, з яких відзвітувалися за формою № 1 А-риба (річна) 39 % таких підприємств. Загалом вони виростили понад 14,6 тис. тонн водних біоресурсів.

Традиційними об’єктами аквакультури незмінно залишаються коропові: сазан/короп, якого вирощено 7,4 тис. тонн та рослиноїдні види риб – 4,5 тис. тонн.

Крім коропових українські аквафермери вирощували також:

✔ лососевих – 0,39 тис. тонн,
✔ сомових – 0,17 тис. тонн,
✔ осетрових – 0,047 тис. тонн,
✔ інші види водних біоресурсів – 2,1 тис. тонн.

Найбільшу кількість товарної продукції в умовах аквакультури вирощено у ставах – 13,5 тис. тонн. У садках та басейнах вирощено по 0,23 тис. тонн, акваріумах – 0,053 тис. тонн, інших водних об’єктах – 0,65 тис. тонн.

Лідерами з вирощування продукції аквакультури у минулому році були Черкаська (1 993 тонни), Хмельницька (1 377 тонн), Сумська (1 193 тонни), Вінницька (1 190 тонн) та Львівська (1 182 тонни) області.

При цьому у 2022 році загалом було виловлено 10,6 тис. тонн товарної продукції аквакультури: сазан/короп – 5,6 тис. тонн, рослиноїдні – 3 тис. тонн, лососеві – 0,3 тис. тонн, сомові – 0,14 тис. тонн, осетрові – 0,04 тис. тонн, інші – 1,5 тис. тонн.

Українська аквакультура потребує швидкого регулювання, адже ця потреба обумовлена такими факторами як забезпечення продовольчої безпеки країни, запровадженням практики розвитку аквакультури та територій на засадах сталості, необхідності якнайшвидшого запровадження європейських стандартів тощо.

З цією метою Держрибагентством наразі розробляється Концепція відновлення аквакультури України, яка передбачає створення конкретної дорожньої карти зі стабілізації та розвитку української аквакультури.

Концепція містить наступні аспекти: запровадження законодавчих змін, що регулюють сферу орендних відносин та умов господарювання, виведення бізнесу з «тіні», відновлення селекційно-генетичних робіт, як запоруки успішного риборозведення, стимулювання розвитку марикультури, рециркуляційної аквакультури, стимулювання розвитку перспективних напрямів таких як лососівництво, судаківництво, сомівництво, стимулювання запровадження ресурсоощадних технологій та обладнання тощо.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Цей запис також доступний на: Русский