Про необхідність докорінних змін у законодавчому підґрунті діяльності галузі рибного господарства йшлося під час круглого столу “Формування державної політики в галузі меліорації та рибного господарства України для забезпечення її сталого розвитку в сучасних умовах”, що відбувся 17 листопада 2022 року за участі керівництва Мінагрополітики, Держрибагентства, науковців та широкого кола громадськості.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня акцентував, що сутність реформ, які наразі відбуваються у галузі рибного господарства та меліорації земель, полягає у виробленні конкретних цілей та стратегії реформування, реальному втіленні цієї стратегії, а також у внесенні змін та доповнень до чинних законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють ці напрями діяльності. Деякі з них уже прийняті, а над багатьма триває активна робота у тісній взаємодії усіх гілок влади та громадськості.

Т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок зазначив, що аналізуючи нормотворчу діяльність Агентства, можна впевнено зазначити, що вона стосується кожної ланки галузі рибного господарства, усіх існуючих процесів з метою їх удосконалення, реформування і приведення у відповідність до європейських стандартів. Звернув увагу, що спільні напрацювання Держрибагентства та Мінагрополітики закривають 80 % проблем, що існують наразі в рибній галузі і найбільше турбують громадськість.

“Ми ефективно відпрацювали з громадськістю систему електронного моніторингу рибальських суден, порядок надання дозвільних документів, якісність яких підтверджує відсутність зауважень, адже ми враховували інтереси усіх зацікавлених сторін. Надалі пропоную спільно відпрацювати важливі документи, зокрема проект постанови Уряду щодо єдиної електронної системи рибної галузі та законопроект про простежуваність продукції з водних біоресурсів, який буде стосуватися всього, де є рибна продукція, тому, що простежуваність за європейськими нормами торкається абсолютно кожної ланки”,

наголосив очільник Агентства.

Коментуючи пропозицію голови громадської ради Віктора Скарлата щодо створення Кодексу рибного господарства, очільник Держрибагентства зауважив, що цю ідею можна буде реалізувати після прийняття основоположних для регулювання рибної сфери законопроектів, коли стануть систематизованими усі процеси. А справедливому розподілу прав на добування водних біоресурсів сприятимуть аукціони, які проводитимуться після прийняття відповідного законопроекту, який вже на розгляді у Верховній Раді України. Працюємо зараз і над унормуванням питання розвитку марикультури, СТРГ, де запропоновано пілотний проект. Чіткі правила, встановлені після реформування галузі, створять сприятливі умови для розвитку рибництва практично у кожній водоймі країни, мінімізують ризики рейдерства, що сьогодні є гострою проблемою.

Відповідаючи на питання громадськості, Віталій Головня зауважив на можливості державної підтримки представників рибного бізнесу, зокрема про пошук можливостей допомоги міжнародних партнерів. Для запуску процесу державної підтримки, що виділяється на певні напрями в агросекторі, першочергово потрібно реалізувати реформу і продемонструвати прозору діяльність та динаміку розвитку. Для цього запропонував створити робочу групу з представників асоціацій рибної галузі і фахівців Держрибагентства, яка проведе необхідні розрахунки витрат, зокрема в секторі аквакультури, з чітким аналізом ефективності та у порівнянні з іншими видами аграрної діяльності. Після чого буде зрозуміло, що повинно бути змінено в системі оподаткування, задля покращення умов аквакультурного бізнесу.

Окремим блоком розглядалися питання державної політики в сфері меліорації земель. Зокрема увагу учасників круглого столу було акцентовано на наявних проблемах державного сектору гідротехнічної меліорації земель, які спонукали до докорінних змін у цій сфері.

“Побудована у минулому столітті меліоративна інфраструктура України є морально застарілою та енергозатратною, основні меліоративні фонди та обслуговуючі механізми мають зношеність понад 80 % або ж понаднормативний строк експлуатації, завищена штатна чисельність працівників державних водогосподарських організацій при наднизькій заробітній платі, повна відсутність можливості залучення інвестицій та кредитів, непрозоре формування тарифів на послуги з гідротехнічної меліорації, низька мотивація водогосподарських організацій в розширенні площ застосування гідротехнічної меліорації та відсутність коштів на модернізацію інфраструктури – це лише окремі чинники, які наразі не дозволяють розвивати гідротехнічну меліорацію земель в масштабах нашої країни.

Саме тому Урядом визначено чіткий вектор руху для зміни самого підходу до управління державними меліоративними системами через: створення організацій водокористувачів, передачу державних меліоративних систем в управління спеціальним суб’єктам господарювання – операторам, залучення водокористувачів до управління операторами, заборону будь-якого відчуження державних меліоративних систем на користь третіх осіб, запровадження двоставкового тарифу на послуги з забору (подачі), транспортування або відведення води тощо.

У результаті планується скорочення втрат води та експлуатаційних витрат на обслуговування меліоративної інфраструктури, забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності операторів, мінімізація ризиків припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону, зменшення собівартості поливу та осушення сільськогосподарських земельних ділянок, збільшення площ земель, на яких застосовується гідротехнічна меліорація, зростання валютної виручки від реалізації сільськогосподарської продукції на експорт, підвищення урожайності, кількості зайнятих та податкових надходжень на землях, що були меліоровані”,

зазначив очільник Департаменту розвитку меліоративної інфраструктури Андрій Мишкін.

За результатами “круглого столу” вирішили продовжувати спільну роботу над подальшим удосконаленням нормативно-правової бази для пришвидшення започаткованих реформ у галузях меліорації земель та рибного господарства.

Міністерство аграрної політики та продовольства України
Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Цей запис також доступний на: Русский