Зимова риболовля – це не просто видобуток риби для харчування і задоволення своїх насущних потреб. Це неабияке зняття стресу і відновлення нервової системи людини, “лікувальна терапія” від прискорених і напружених темпів сучасного життя. А ще – це чудовий відпочинок на природі.
Але, щоб цей відпочинок не перетворився на нещасний випадок, кожному потрібно бути вкрай обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на льоду, щоб не наражати на небезпеку себе і оточуючих.
● Перед тим, як ступити на лід, визначте усіма можливими способами товщину льодового покриву на водоймі. Ніколи не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. ● Міцність льоду краще всього перевіряти за допомогою палиці. Якщо після першого удару на поверхні з’являється вода, виходити на лід категорично забороняється; ● Пам’ятайте: лід завжди тонкий і ламається поблизу кущів, сухої трави, під товстим шаром снігу, у місцях, де водорості вмерзли у лід; ● Лід дуже небезпечний і ламкий поблизу місць, де є швидка течія, або струмок впадає у річку, де із дна б’є джерело; ● Під час пересування по льоду потрібно бути обережним, слід уважно стежити за його поверхнею, обходити підозрілі та небезпечні місця. ● Щоб уберегти себе від неприємної ситуації на льоду, ніколи не виходьте на риболовлю у нічний час та за температури повітря вище 0 градусів за Цельсієм. ● Не ходіть на зимову риболовлю поодинці, це небезпечно, бо ніхто вам не зможе допомогти у випадку біди.
Пам’ятайте – людина, яка заздалегідь продумала свої дії та належно підготувалася до походу на крижану водойму, буде у безпеці і не наражатиме інших на неприємності.
Пам’ятка для рибалки
Нагадуємо основні правила безпечної риболовлі у зимовий період! Пам’ятайте! Жоден вилов не вартий втрати здоров’я чи життя… Дотримуйтесь рекомендацій та проводьте дозвілля безпечно!
Коли йдете на риболовлю, не забудьте обов’язково взяти телефон. Також покладіть в кишеню два великих цвяхи або ніж – з їх допомогою легше буде вибиратися на крижину в разі провалу.
Під час риболовлі на невеликій площі не варто пробивати багато лунок, відстань між ними має бути більше ніж 5-6 метрів.
Фортеця крижини найкраще перевіряти за допомогою плешні – спеціального інструменту для пробивання льоду. Якщо після першого удару з’являється вода – виходити на лід заборонено.
Рибалка повинен мати з собою рятувальну мотузку з петлею на одному кінці та вантажем на іншому кінці (маса 400-500 грам).
Небажано стрибати та бігати по крижині, збиратися великими компаніями.
Також варто пам’ятати про небезпечну товщину льоду: дуже небезпечний лід до 7 см.
✔ Виходити на лід одній людині можна, якщо лід товщиною від 7 до 10 см. ✔ Для ігор на льоду товщина повинна становити понад 12 см. ✔ Легковий автомобіль може виїхати на лід, якщо товщина становить 20-30 см. ✔ Більш важкий автомобіль – якщо товщина льоду становить від 30 до 40 см.
Війна з агресором не зруйнувала нашу впевненість у виборі – жити вільним життям! Ми зміцнювалися, розвивалися, удосконалювалися і продовжуватимемо робити це ще з більшою потугою. Наші плани і бажання змінити фактичний стан у рибному господарстві набрали реальних обрисів і динамічно впроваджуються в життя.
2022 рік – рік незламних людей, незламної силі волі і незламної країни.
Наші захисники докладають неймовірних зусиль в обороні нашої країни, ми ж максимально концентруємося на виведенні з кризи та розвитку рибного господарства і сфери меліорації земель.
За останні півроку спільно з Мінагрополітики нам вдалося:
✔ розпочати реалізацію реформи у сфері меліорації земель. Вже передано від Держводагентства до Держрибагентства цілісні майнові комплекси 39 водогосподарських організацій та управлінь, сформовано 3 організації водокористувачів відповідно до вимог Закону України “Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель”; ✔ офіційно припинити дію в Україні останньої існуючої угоди з рф у галузі рибного господарства в Азовському морі – це фактична крапка, яка поставлена у взаємовідносинах між Україною та рф щодо питань рибальства, яка закріплена юридично; ✔ прийняти головування України у Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, з новими можливостями для забезпечення свого внеску у загальну справу збереження морських живих ресурсів та екосистеми Антарктики на міжнародному рівні; ✔ розпочати створення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства; ✔ запустити нормотворче підґрунтя для реформування рибного господарства країни. Це практичне виконання Україною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Так, вже розроблено:
✔ Державну стратегію розвитку галузі рибного господарства до 2030 року, що формує дорожню карту реформування галузі рибного господарства в середньостроковій перспективі з чітким вектором – зариблення водойм; ✔ проект Закону № 7616 щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури, який закладає основи дерегуляції, діджиталізації галузі, спрощує та пришвидшує процедури отримання дозвільних документів, а також впроваджує механізм розподілу квот на водні біоресурси шляхом аукціонів; ✔ проект Закону № 8919 “Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства” (спільно з народними депутатами), який створює умови для покращення інвестиційного клімату в галузі та сприятиме розвитку сучасних технологій в аквакультурі; ✔ проект Закону “Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них”, який виключить можливість легалізації незаконно добутої риби та суттєво скоротить «тіньовий обіг» водних біоресурсів в цілому адже покликаний повністю імплементувати українське законодавство до європейського в частині боротьби з ННН-рибальством; ✔ проект Закону “Про приєднання до угоди про заходи держави порту”, що включає Україну в міжнародну торгівельну мережу торгівлі водними біоресурсами.
Водночас вже прийнято постанови Кабінету Міністрів України якими:
✔ вперше впроваджено оподаткування за вилов водних біоресурсів у міжнародних водах суднами, що ходять під українським прапором, а це у свою чергу збільшить надходження до бюджету; ✔ запущено процес розвитку марикультури в Україні і вперше запроваджено прозору процедуру отримання в користування морських ділянок для ведення аквакультури через аукціони.
Затверджено накази Мінагрополітики:
✔ “Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства”, які істотно не змінювалися понад 20 років. Нові Правила покращують умови здійснення любительського, спортивного рибальства і підводного полювання, результативність заходів з охорони та збереження біорізноманіття іхтіофауни водойм і середовища її існування; ✔ “Про затвердження лімітів спеціального використання водних біоресурсів, квот добування (вилову) та нелімітованого ресурсу в зоні юрисдикції України”, яким вперше з 2014 року збільшено дозволені обсяги вилову лімітованих видів риб на 20-30 %, що забезпечить доступність водних біоресурсів для населення; ✔ “Про затвердження положення про функціональну підсистему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації у сфері рибного господарства єдиної державної системи цивільного захисту”, що посилює заходи безпеки на риболовних суднах; ✔ “Про затвердження Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання”, яким удосконалено процедуру проведення робіт з відтворення водних біоресурсів, що сприятиме відновленню природних популяцій, поповненню запасів водних біоресурсів та збереженню їх біорізноманіття.
“Ми плідно працювали над оновленням профільного законодавства, враховуючи європейські стандарти, адже це основа для подальших трансформацій всього рибогосподарського комплексу України. Впевнені, що ця потужна кількість започаткованих змін невдовзі переросте у нову якість господарювання у сфері рибного господарства та меліорації земель в Україні”,
зазначає т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.
Водночас рибоохоронні патрулі Держрибагентства, захищаючи водні біоресурси під час війни, продовжували здійснювати рибоохоронні рейди, співпрацювати з військовими державними адміністраціями, передавати вилучені браконьєрські сітки для плетіння маскувальних засобів нашим захисникам, волонтерити тощо. Профільні державні установи Держрибагентства зариблювали водойми та випускали різновікову молодь цінних видів риб.
Водночас вперше в історії України судно-танкер “Таманський” через аукціон в системі Прозорро.Продажі передано в бербоут-чартер для того, щоб держава могла ефективно використовувати цей ресурс та отримувати прибутки.
Війна 2022 року розпочалася та не закінчилася. Терор з боку рф продовжується. Впевнені, що переможемо, а рибна галузь, як і інші галузі економіки, обов’язково відновляться.
Державне агентство меліорації та рибного господарства України
Відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства на водоймах загального користування любительське рибальство здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів. Однак, під час риболовлі не слід забувати про певні обмеження і безконтрольно рибалити.
Так, відповідно Правил мінімальні розміри риб і водних безхребетних, які дозволені до вилову рибалкам-любителям у внутрішніх водоймах такі:
Види водних біоресурсів
Дніпровські водосховища*\Інші водні об’єкти
Білий амур
60\40
Білизна
30\30
Головень
24\24
Сазан
35\30
Лин
20\20
Лящ
35\30
Плітка
18\-
Синець
22\22
Сом європейський
80\80
Судак
42\42
Товстолобик
60\40
Чехоня
24\24
Щука
50\50
Рак
11\10
* Київське, Канівське водосховище
Для всіх інших видів риб і водних безхребетних (крім тих, які занесені до Червоної книги України і вилов яких заборонено) мінімальний розмір, дозволений до вилову рибалкам-любителям у внутрішніх водоймах не обмежено.
Отже, шановні рибалки, дотримуйтесь природоохоронного законодавства та рибальте відповідально!
Державне агентство меліорації та рибного господарства України
9 грудня 2022 року набрав чинності наказ Мінагрополітики від 19.09.2022 № 700 “Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства”.
Протягом останніх 20 років рибалкам доводилось рибалити за Правилами, які були морально застарілими та не відповідали законодавству.
Нові Правила розроблено для покращення умов любительського, спортивного рибальства і підводного полювання, а також результативності заходів з охорони і збереження біорізноманіття іхтіофауни українських водойм. Нові Правила також враховують найкращі напрацювання країн ЄС, рекомендації профільних наукових установ України, пропозиції громадськості та інших стейкхолдерів.
Отже, рибалки, пропонуємо вашій увазі ті зміни, на які варто звернути особливу увагу під час риболовлі, адже ви тепер маєте такі плюси:
збільшено добову норму вилову риби (3 кг) на одну особину, розмір якої перевищує мінімально дозволені для вилову розміри;
знято обмеження на вилов деяких малоцінних та інвазивних видів водних біоресурсів (карликовий (американський) сом, ротань-головешка, сонячний окунь, рапана тощо);
дозволено вилов усіх водних біоресурсів, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та інших міжнародних природоохоронних списків;
розповсюджено дію нових Правил на об’єкти природно-заповідного фонду, де така діяльність не заборонена статутом ПЗФ;
збільшено з 5 до 7 дозволену кількість гачків;
збільшено з 1 до 2 дозволену кількість гачків при вилові водних біоресурсів з берега за межами нерестовищ у період весняно-літньої нерестової заборони;
зменшено кількість заборонених для рибальства місць (зокрема, дозволено рибальство у затоці “Галерна” Канівського водосховища та у гирлах річок, що впадають у Дністровське водосховище);
зменшено заборонені для рибальства ділянки (зокрема, у нижніх б’єфах ГЕС дніпровських водосховищ з 10 та 5 км до 2 км);
дозволено використовувати всі види водних біоресурсів в якості живої принади (живця), окрім видів, вилов яких заборонено.
Водночас найголовнішою метою при розробці документу було збереження, примноження та раціональне використання водних біоресурсів.
Так, у нових Правилах рибальства:
збільшено мінімальні дозволені до вилову розміри більшості водних біоресурсів;
визначено заходи щодо дбайливого поводження з виловленими водними біоресурсами (зокрема, дбайливе підхоплення і звільнення водних біоресурсів від гачка);
заборонено вилов із моторних суден з включеною силовою установкою з використанням більше ніж одного знаряддя вилову на одного рибалку;
встановлено нерестову заборону на вилов форелі струмкової у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей з 1 вересня до 31 грудня;
встановлено нерестову заборону на вилов щуки з 15 лютого по 31 березня.
Крім того, у нових Правилах рибальства врегулювали спортивне рибальство та підводне полювання, а саме:
офіційні спортивні заходи із рибальства та/або підводного полювання узгоджуються їхніми організаторами з місцевими державними адміністраціями;
при проведенні офіційних спортивних заходів, за наявності у їх учасників посвідчення встановленого зразка, добова норма улову та мінімальні дозволені для вилову розміри водних біоресурсів не встановлюються, якщо це передбачено правилами спортивних змагань;
дозволено проведення спортивних заходів у періоди нерестових заборон з берега за межами нерестовищ;
спортсменам дозволено зберігання, утримання водних біоресурсів у живому та неушкодженому вигляді в улові з метою їх зважування та подальшого повернення у природне середовище існування;
додано необхідність маркування ділянки проведення підводного полювання за допомогою сигнального буя чи плотика з розпізнавальним знаком на них;
виключено необхідність наявності посвідчення підводного мисливця.
Серед основних відмінностей нових Правил рибальства також можна відмітити наступні:
змінено механізм визначення прилову молоді (прилов молоді дозволяється до 10 % маси в межах добової норми улову);
зобов’язано рибалок під час риболовлі мати засоби для вимірювання маси та довжини водних біоресурсів;
встановлено заборону на вилов водних біоресурсів у темний час доби у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) в межах судового ходу;
встановлено заборону на вилов у межах охоронних зон електричних мереж (зокрема, уздовж повітряних ЛЕП від 2 до 40 м у залежності від їх напруги).
Детальніше з новими Правилами любительського і спортивного рибальства можна ознайомитися за посиланням.
Державне агентство меліорації та рибного господарства України
У грудні 2022 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства” від 19.09.2022 № 700. Нові правила рибальства пройшли довгі обговорення та відповідають вимогам сьогодення. У законі вдосконалено правове регулювання любительського, спортивного рибальства і підводного полювання. Ці Правила поширюються на рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), водні об’єкти (їх частини) в межах природно-заповідного фонду, де любительське і спортивне рибальство не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, орендовані рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) та рибницькі господарства (крім випадків встановлених водокористувачем інших умов загального водокористування, погоджених відповідно до законодавства), за винятком рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) на яких добування (вилов) заборонено, та які мають обмеження щодо їх загального використання визначеного законодавством.
1. КОМУ ДОЗВОЛЕНО ЗАЙМАТИСЯ ЛЮБИТЕЛЬСЬКИМ І СПОРТИВНИМ РИБАЛЬСТВОМ?
Любительське і спортивне рибальство на території України дозволено як громадянам країни, так і особам без громадянства та іноземцям. Дітям до 16 років вилов риби дозволений тільки з берега.
2. ЯКА ВАРТІСТЬ РИБОЛОВЛІ І ЧИ ПОТРІБНІ ДОЗВОЛИ?
Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі – добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил.
Любительське, спортивне рибальство та підводне полювання, що перевищує встановлені цими Правилами обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 992.
3. РОЗМІРИ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ДЛЯ:
риб – шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавця;
раків та креветок – шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;
двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) – шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.
4. У ЯКІ ПЕРІОДИ ДІЄ ЗАБОРОНА/ОБМЕЖЕННЯ НА ВИЛОВ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ?
у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах судового ходу;
у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащених гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм;
у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) гачковими знаряддями (добування) вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега;
добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри;
заборона вилову на зимувальних ямах.
Терміни всіх заборон/обмежень завчасно публікуються Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) на офіційному вебсайті та сторінці Facebook.
5. ДЕ РИБОЛОВЛЯ ЗАБОРОНЕНА ПРОТЯГОМ РОКУ?
у верхніх б’єфах гребель (гідростанцій) на відстані ближче ніж 500 м до греблі;
на Канівському водосховищі: на відстані 2 км вниз від греблі Київської ГЕС;
на відстані ближче ніж 100 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури;
на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
на зимувальних ямах, в тому числі з берега;
на нерестовищах у період нересту, в тому числі з берега;
у межах режимних зон мостів, які охороняються;
у межах охоронних зон електричних мереж;
каналах (підвідних, скидних, магістральних) теплоенергоцентралей, електростанцій, відводах рибогосподарських і меліоративних систем, шлюзових каналах тощо;
у інших місцях заборонених законодавством.
6. ЗАБОРОНА ДОБУВАННЯ (ВИЛОВУ) У РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ (ЇХ ЧАСТИНАХ) У ВИЗНАЧЕНІ СТРОКИ
1) на період нересту:
Київське водосховище від греблі насосної станції р. Ірпінь на відстані 3 км в обидва боки і в глиб водосховища – з 1 листопада до 30 червня; таких водних біоресурсів:
щуки – з 15 лютого до 31 березня.
2) на зимувальних ямах – з 1 листопада до початку нерестовогоперіоду, який щорічно уточнюється наказами органів рибоохорони.
7. ОБОВ’ЯЗКИ РИБАЛОК:
дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
виконувати законні вимоги посадових осіб органів рибоохорони та інших уповноважених органів державної влади, пред’являти їм знаряддя добування (вилову), добуті (виловлені) водні біоресурси та документи, що посвідчують особу, в тому числі документи з мобільного застосунку з електронними документами, та даними про людину з реєстрів, а також відповідні дозвільні документи (у разі їх наявності);
під час здійснення любительського рибальства мати при собі засіб для вимірювання маси та довжини водних біоресурсів;
використовувати всі необхідні допоміжні засоби та прийоми для дбайливого підхоплення і звільнення водних біоресурсів від гачка і випускати в природне середовище існування водних біоресурсів незалежно від їх стану, добування (вилов) яких заборонено цими Правилами та законом або водних біоресурсів які не планують залишати в улові. Під час повернення у природне середовище таких водних біоресурсів необхідно уникати нанесення їм травмувань;
підтримувати чистоту довкілля та санітарний стан рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), а саме не залишати після себе на берегах рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) і на кризі сміття та інші відходи, а також не допускати засмічення та забруднення рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) іншим чином;
не пошкоджувати покажчики, щити та інші знаки, встановлені на рибогосподарських водних об’єктах та на їх берегах;
повідомляти органи рибоохорони, інші уповноважені органи державної влади про виявлені порушення цих Правил, та про випадки масової загибелі водних біоресурсів;
відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.
8. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ДОБУВАННЯ (ВИЛОВ) ТАКИМИ ЗНАРЯДДЯМИ:
1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції “хапка”, підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів; 2) вогнепальною зброєю; 3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці; 4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями добування (вилову) за виключенням гачкових знарядь добування (вилову) та підводних рушниць; 5) давлячими, капканоподібними знаряддями добування (вилову); 6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо); 7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку; 8) одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади; 9) підсакою діаметром більше 100 см або “хваткою” (“павуком”) розмір яких перевищує 1 х 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад; 10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою; 11) механічними знаряддями добування (вилову), за винятком добування (вилову) мотиля більше однією ручною драгою діаметром більше 70 см; 12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів, креветок, гамаруса та мотиля; 13) раколовками конструкції “хапка” з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку; 14) іншими забороненими законодавством знаряддями добування (вилову).
9. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ДОБУВАННЯ (ВИЛОВ) ТАКИМИ СПОСОБАМИ:
1) багріння; 2) глушіння; 3) із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин; 4) із використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв; 5) із моторних суден з включеною силовою установкою, розміщеної на його борту, з використанням більше ніж одного знаряддя добування (вилову) на одного рибалку; 6) облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів; 7) повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного об’єкта (його частини); 8) ручного збирання раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування; 9) іншими забороненими законодавством способами.
10. СКІЛЬКИ РИБИ І РАКІВ МОЖНА ВПІЙМАТИ ТА ВИВЕЗТИ З ВОДОЙМИ?
На водоймах загального користування одній людині за одну добу дозволено:
риба – 3 кг та 1 шт.* раки – 30 шт.
*Особина, будь- якої маси у мінімально дозволених для добування ( вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любителського, спортивного та підводного полювання.
11. ЯКІ МІНІМАЛЬНІ РОЗМІРИ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ, ДОЗВОЛЕНИХ ДО ВИЛОВУ?
12. ЯКУ РИБУ ЗАБОРОНЕНО ВИЛОВЛЮВАТИ?
Заборонено любительський лов таких видів риб і безхребетних у водоймах загального користування:
всі осетрові і їх гібриди;
види, занесені до Червоної книги України (стерлядь прісноводна, мінога українська, ялець звичайний, рибець малий, марена дніпровська, карась золотий, минь річковий, йорж носар, в’язь звичайний, підуст звичайний тощо).
13. ЧИ ДОЗВОЛЕНО ПІДВОДНЕ ПОЛЮВАННЯ?
Підводне полювання дозволяється здійснювати рибалкам на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), із застосуванням спеціального спорядження для підводного полювання або без такого, з дотриманням вимог цих Правил та іншого законодавства.
Місце проведення підводного полювання має бути позначено на поверхні сигнальним прапорцем занурень “Альфа” або червоним прапором з білою діагональною смугою розміром не менше 25 х 25 см, на сигнальному буї чи плотику білого, жовтого, помаранчевого або червоного кольору, який кріпиться до вантажного поясу підводного мисливця карабіном або за допомогою легко знімного вантажу. У разі проведення підводного полювання з використанням судна на ньому також встановлюється сигнальний прапорець.
У разі проведення підводного полювання у темний час доби, на судні, сигнальному буї або плотику повинен бути встановлений світовий сигнальний пристрій.
У разі здійснення підводного полювання, що може становити небезпеку при пірнанні з сигнальним буєм (корчі, великі камені, очерети та інші водні рослини), допускається тимчасове від’єднання від сигнального буя або плотика. При цьому віддалення підводного мисливця від сигнального буя або плотика під час такого пірнання не повинно перевищувати 30 м на внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та 60 м на Чорному та Азовському морях.
Дозволяється чіпляти на сигнальний буй або плотик запасну незаряджену підводну рушницю, кукан, тощо.
Заряджати підводну рушницю можна тільки направляючи гарпун вниз.
Забороняється використовувати та знаходитися з підводною рушницею у зарядженому стані ближче ніж за 50 метрів від лінії берега в місцях громадського відпочинку та інших місцях скупчення людей (місцях купання, водного спорту та культурно-мистецьких заходів тощо).
Забороняється робити постріл з підводної рушниці на повітрі, а також в воду з берега або з судна.
Використання підводної рушниці не дозволяється дітям у віці до 16 років.
Забороняється здійснювати підводне полювання у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
14. ЩО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ НА ВОДОЙМІ ТА БІЛЯ НЕЇ?
застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову;
перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено;
зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;
продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства;
продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання та сертифікату якості;
миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків необхідної потреби (шторм, туман, аварія тощо).
15. ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА?
1. Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюють органи рибоохорони та інші уповноважені органи державної влади, а громадський контроль – громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля відповідно до покладених на них повноважень. Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України, іншими уповноваженими законом органами державної влади, а громадський контроль – громадськими інспекторами з охорони довкілля відповідно до покладених на них повноважень.
2. Незаконно добуті (виловлені) водні біоресурси у живому та неушкодженому вигляді підлягають випуску у місці їх добування (вилову), а у випадку їх ушкодження вилученню у порядку, визначеному законодавством.
Київський рибоохоронний патруль Державне агентство меліорації та рибного господарства України
Символічний збіг, адже ми живемо в той період, коли кожне свято для нас – не зовсім привід для радощів. Але це завжди можливість відвести погляд від безодні горя й подивитися в майбутнє. Світ давав нам три дні на спротив. Після тяжких десяти місяців ми як ніколи розуміємо: майбутнє у нас є, і ніхто в нас його не забере.
Не треба бути глибоко релігійною людиною, аби зрозуміти суть свята Різдва Христового. Сенс цього свята – нагадати про загальнолюдські цінності та вселити надію на краще у кожної людини, навіть якщо навколо війна та руйнація життя. Адже коли гасне надія, людина перестає боротися.
Надія допомогла нам встояти перші три дні, тиждень, місяць, другий, третій, десятий… Надія допомагає нам працювати далі. Ми в Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України продовжуємо обраховувати збитки і віримо, що все немарно. росія не лише відступить у своїх імперських амбіціях, але й заплатить за кожен свій екологічний злочин.
Ми нарахували 2,271 факт шкоди довкіллю та передали 623 справи правоохоронним органам. Сума матеріальних збитків уже сягає 1 485 млрд грн. Ці цифри ляжуть у доказову базу для відшкодування росією заподіяної шкоди в Україні.
Вітаю всіх, хто сьогодні святкує. Вітаю і тих, хто не святкує. Проводить цей день з сім’єю, з побратимами на передовій, на самоті.
Не маю сумнівів, нам вистачить духу встояти й довести справу до кінця.
Христос рождається.
Слава Україні!
Руслан Стрілець Міністр захисту довкілля та природних ресурсів
Держрибагентством спільно з Мінагрополітики удосконалено процедуру проведення робіт з відтворення водних біоресурсів. Так, наказом Мінагрополітики від 26.08.2022 № 622, зареєстрованим в Мін’юсті 14.10.2022 за № 1245/38581, затверджено новий Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання.
Новим Порядком передбачено істотні зміни при проведенні робіт з відтворення водних біоресурсів, серед яких:
✔ можливість здійснювати роботи з відтворення водних біоресурсів у водні об’єкти (їх частини), розташовані у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (крім природних заповідників, заповідних урочищ, а також заповідних зон біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків);
✔ розширення переліку об’єктів відтворення, занесених до Червоної книги України, які потребують підвищеної охорони (зокрема, додано такі види як харіус європейський, рибець малий, минь річковий, чоп великий та ін.);
✔ можливість вселення водних біоресурсів інших вікових стадій, які не було передбачено попереднім Порядком (зокрема, однорічки та дворічки білого товстолоба, однорічки та дворічки білого східноазіатського амура).
Детальніше з новим Порядком можна ознайомитися у відповідній інформаційній картці
“Удосконалення процедури проведення робіт з відтворення водних біоресурсів сприятиме відновленню природних популяцій, поповненню запасів водних біоресурсів та збереженню їх біорізноманіття”,
зазначає т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.
Державне агентство меліорації та рибного господарства України
