У грудні 2022 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства” від 19.09.2022 № 700. Нові правила рибальства пройшли довгі обговорення та відповідають вимогам сьогодення. У законі вдосконалено правове регулювання любительського, спортивного рибальства і підводного полювання. Ці Правила поширюються на рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), водні об’єкти (їх частини) в межах природно-заповідного фонду, де любительське і спортивне рибальство не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, орендовані рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) та рибницькі господарства (крім випадків встановлених водокористувачем інших умов загального водокористування, погоджених відповідно до законодавства), за винятком рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) на яких добування (вилов) заборонено, та які мають обмеження щодо їх загального використання визначеного законодавством.

1. КОМУ ДОЗВОЛЕНО ЗАЙМАТИСЯ ЛЮБИТЕЛЬСЬКИМ І СПОРТИВНИМ РИБАЛЬСТВОМ?

Любительське і спортивне рибальство на території України дозволено як громадянам країни, так і особам без громадянства та іноземцям. Дітям до 16 років вилов риби дозволений тільки з берега.

2. ЯКА ВАРТІСТЬ РИБОЛОВЛІ І ЧИ ПОТРІБНІ ДОЗВОЛИ?

Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі – добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил.

Любительське, спортивне рибальство та підводне полювання, що перевищує встановлені цими Правилами обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 992.

3. РОЗМІРИ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ДЛЯ:

  • риб – шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавця;
  • раків та креветок – шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;
  • двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) – шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.

4. У ЯКІ ПЕРІОДИ ДІЄ ЗАБОРОНА/ОБМЕЖЕННЯ НА ВИЛОВ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ?

  • у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах судового ходу;
  • у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащених гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм;
  • у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) гачковими знаряддями (добування) вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега;
  • добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри;
  • заборона вилову на зимувальних ямах.

Терміни всіх заборон/обмежень завчасно публікуються Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) на офіційному вебсайті та сторінці Facebook.

5. ДЕ РИБОЛОВЛЯ ЗАБОРОНЕНА ПРОТЯГОМ РОКУ?

  • у верхніх б’єфах гребель (гідростанцій) на відстані ближче ніж 500 м до греблі;
  • на Канівському водосховищі: на відстані 2 км вниз від греблі Київської ГЕС;
  • на відстані ближче ніж 100 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури;
  • на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • на зимувальних ямах, в тому числі з берега;
  • на нерестовищах у період нересту, в тому числі з берега;
  • у межах режимних зон мостів, які охороняються;
  • у межах охоронних зон електричних мереж;
  • каналах (підвідних, скидних, магістральних) теплоенергоцентралей, електростанцій, відводах рибогосподарських і меліоративних систем, шлюзових каналах тощо;
  • у інших місцях заборонених законодавством.

6. ЗАБОРОНА ДОБУВАННЯ (ВИЛОВУ) У РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ (ЇХ ЧАСТИНАХ) У ВИЗНАЧЕНІ СТРОКИ

1) на період нересту:

  • Київське водосховище від греблі насосної станції р. Ірпінь на відстані 3 км в обидва боки і в глиб водосховища – з 1 листопада до 30 червня;
    таких водних біоресурсів:
  • щуки – з 15 лютого до 31 березня.

2) на зимувальних ямах – з 1 листопада до початку нерестовогоперіоду, який щорічно уточнюється наказами органів рибоохорони.

7. ОБОВ’ЯЗКИ РИБАЛОК:

  • дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
  • виконувати законні вимоги посадових осіб органів рибоохорони та інших уповноважених органів державної влади, пред’являти їм знаряддя добування (вилову), добуті (виловлені) водні біоресурси та документи, що посвідчують особу, в тому числі документи з мобільного застосунку з електронними документами, та даними про людину з реєстрів, а також відповідні дозвільні документи (у разі їх наявності);
  • під час здійснення любительського рибальства мати при собі засіб для вимірювання маси та довжини водних біоресурсів;
  • використовувати всі необхідні допоміжні засоби та прийоми для дбайливого підхоплення і звільнення водних біоресурсів від гачка і випускати в природне середовище існування водних біоресурсів незалежно від їх стану, добування (вилов) яких заборонено цими Правилами та законом або водних біоресурсів які не планують залишати в улові. Під час повернення у природне середовище таких водних біоресурсів необхідно уникати нанесення їм травмувань;
  • підтримувати чистоту довкілля та санітарний стан рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), а саме не залишати після себе на берегах рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) і на кризі сміття та інші відходи, а також не допускати засмічення та забруднення рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) іншим чином;
  • не пошкоджувати покажчики, щити та інші знаки, встановлені на рибогосподарських водних об’єктах та на їх берегах;
  • повідомляти органи рибоохорони, інші уповноважені органи державної влади про виявлені порушення цих Правил, та про випадки масової загибелі водних біоресурсів;
  • відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.

8. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ДОБУВАННЯ (ВИЛОВ) ТАКИМИ ЗНАРЯДДЯМИ:

1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції “хапка”, підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів;
2) вогнепальною зброєю;
3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці;
4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями добування (вилову) за виключенням гачкових знарядь добування (вилову) та підводних рушниць;
5) давлячими, капканоподібними знаряддями добування (вилову);
6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо);
7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку;
8) одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади;
9) підсакою діаметром більше 100 см або “хваткою” (“павуком”) розмір яких перевищує 1 х 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад;
10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою;
11) механічними знаряддями добування (вилову), за винятком добування (вилову) мотиля більше однією ручною драгою діаметром більше 70 см;
12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів, креветок, гамаруса та мотиля;
13) раколовками конструкції “хапка” з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку;
14) іншими забороненими законодавством знаряддями добування (вилову).

9. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ДОБУВАННЯ (ВИЛОВ) ТАКИМИ СПОСОБАМИ:

1) багріння;
2) глушіння;
3) із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин;
4) із використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв;
5) із моторних суден з включеною силовою установкою, розміщеної на його борту, з використанням більше ніж одного знаряддя добування (вилову) на одного рибалку;
6) облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів;
7) повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
8) ручного збирання раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування;
9) іншими забороненими законодавством способами.

10. СКІЛЬКИ РИБИ І РАКІВ МОЖНА ВПІЙМАТИ ТА ВИВЕЗТИ З ВОДОЙМИ?

На водоймах загального користування одній людині за одну добу дозволено:

риба – 3 кг та 1 шт.*
раки – 30 шт.

*Особина, будь- якої маси у мінімально дозволених для добування ( вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любителського, спортивного та підводного полювання.

11. ЯКІ МІНІМАЛЬНІ РОЗМІРИ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ, ДОЗВОЛЕНИХ ДО ВИЛОВУ?

12. ЯКУ РИБУ ЗАБОРОНЕНО ВИЛОВЛЮВАТИ?

Заборонено любительський лов таких видів риб і безхребетних у водоймах загального користування:

  • всі осетрові і їх гібриди;
  • види, занесені до Червоної книги України (стерлядь прісноводна, мінога українська, ялець звичайний, рибець малий, марена дніпровська, карась золотий, минь річковий, йорж носар, в’язь звичайний, підуст звичайний тощо).

13. ЧИ ДОЗВОЛЕНО ПІДВОДНЕ ПОЛЮВАННЯ?

  1. Підводне полювання дозволяється здійснювати рибалкам на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), із застосуванням спеціального спорядження для підводного полювання або без такого, з дотриманням вимог цих Правил та іншого законодавства.
  2. Місце проведення підводного полювання має бути позначено на поверхні сигнальним прапорцем занурень “Альфа” або червоним прапором з білою діагональною смугою розміром не менше 25 х 25 см, на сигнальному буї чи плотику білого, жовтого, помаранчевого або червоного кольору, який кріпиться до вантажного поясу підводного мисливця карабіном або за допомогою легко знімного вантажу. У разі проведення підводного полювання з використанням судна на ньому також встановлюється сигнальний прапорець.
  3. У разі проведення підводного полювання у темний час доби, на судні, сигнальному буї або плотику повинен бути встановлений світовий сигнальний пристрій.
  4. У разі здійснення підводного полювання, що може становити небезпеку при пірнанні з сигнальним буєм (корчі, великі камені, очерети та інші водні рослини), допускається тимчасове від’єднання від сигнального буя або плотика. При цьому віддалення підводного мисливця від сигнального буя або плотика під час такого пірнання не повинно перевищувати 30 м на внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та 60 м на Чорному та Азовському морях.
  5. Дозволяється чіпляти на сигнальний буй або плотик запасну незаряджену підводну рушницю, кукан, тощо.
  6. Заряджати підводну рушницю можна тільки направляючи гарпун вниз.
  7. Забороняється використовувати та знаходитися з підводною рушницею у зарядженому стані ближче ніж за 50 метрів від лінії берега в місцях громадського відпочинку та інших місцях скупчення людей (місцях купання, водного спорту та культурно-мистецьких заходів тощо).
  8. Забороняється робити постріл з підводної рушниці на повітрі, а також в воду з берега або з судна.
  9. Використання підводної рушниці не дозволяється дітям у віці до 16 років.
  10. Забороняється здійснювати підводне полювання у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

14. ЩО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ НА ВОДОЙМІ ТА БІЛЯ НЕЇ?

  • застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову;
  • перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено;
  • зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;
  • продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства;
  • продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання та сертифікату якості;
  • миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
  • зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків необхідної потреби (шторм, туман, аварія тощо).

15. ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА?

1. Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюють органи рибоохорони та інші уповноважені органи державної влади, а громадський контроль – громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля відповідно до покладених на них повноважень.
Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України, іншими уповноваженими законом органами державної влади, а громадський контроль – громадськими інспекторами з охорони довкілля відповідно до покладених на них повноважень.

2. Незаконно добуті (виловлені) водні біоресурси у живому та неушкодженому вигляді підлягають випуску у місці їх добування (вилову), а у випадку їх ушкодження вилученню у порядку, визначеному законодавством.

Київський рибоохоронний патруль
Державне агентство меліорації та рибного господарства України

Цей запис також доступний на: Русский