Аквакультура – це вид сільськогосподарської діяльності, пов’язаний із штучним розведенням, вмістом та вирощуванням водних біоресурсів у повністю або частково контрольованих умовах для отримання продукції

Особливістю діяльності у сфері аквакультури порівняно з іншими напрямками сільського господарства є використання водних ресурсів. Підставою для ведення аквакультури є право користування водними ресурсами. Відповідно, ця особливість визначає напрями, види, форму та зміст ведення аквакультури.

Законодавство України регламентує зміст аквакультури, що визначається такими аспектами:

  • державне стимулювання виробництва рибопродукції;
  • раціональне використання національного ресурсу;
  • охорона екосистем;
  • забезпечення продовольчої безпеки.

Також одним з перспективних напрямків аквакультури розглядаються садкові рибницькі господарства.

Останнім часом все більш популярним є напрямок із застосуванням установок замкнутого водопостачання або рециркуляційних аквакультурних систем. Це високотехнологічний, сучасний та перспективний спосіб вирощування гідробіонтів, що дозволяє значно розширити видовий склад об’єктів аквакультури. Перш ніж розпочати бізнес у сфері аквакультури, необхідно визначити напрямок аквакультури: це може бути вирощування товарної продукції, рибопосадкового матеріалу або надання рекреаційних послуг. Залежно від обраного напряму або від наявного водного фонду, необхідно визначитися з організаційно-технологічними показниками (інтенсивна, напівінтенсивна або екстенсивна аквакультура) та видом одержання товарної продукції (ставка, індустріальна чи випасна). Відповідно до обраних напрямків, форм і видів аквабізнесу суб’єкту аквакультури бажано підготувати бізнес-план або виробничу програму діяльності. Як правило, бізнес-план включає кошторис витрат, організаційно-технологічні параметри виробництва, визначення ризиків і ринків збуту, економічний прогноз доходної частини. Тому, коли аквабізнесмен початківець визначився де, як і яким чином вирощуватимуться водні біоресурси (або надаватимуться послуги), необхідно набути відповідного правового статусу – юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

За способом застосування водних об’єктів чи водних ресурсів в аквакультурі розрізняють:

Ст. 14 Закону України «Про аквакультуру» передбачає, що для ведення аквакультури юридичним або фізичним особам можуть надаватися водні об’єкти, рибогосподарські технологічні водоймища, частини водних об’єктів (виключно для розміщення садових господарств) та акваторії (водний простір) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключно (морської) економічної зони України. Суб’єкт аквакультури для здійснення рибогосподарської діяльності повинен отримати право використання водних ресурсів для можливості створення умов, необхідних для життя гідробіонтів. Це може бути приватні чи орендовані водні об’єкти (їх частини), рибогосподарські технологічні устрою. Наприклад: плавучі сади, колектори для молюсків, встановлення замкнутого водопостачання тощо. Докладніше з умовами ведення аквакультури можна ознайомитися з посиланням.

Довідкова інформація:

Ст. 59 Земельного Кодексу України зазначає, що власники на своїх земельних ділянках можуть створювати штучні рибогосподарські водоймища. ч. 2 ст. 59 ЗКУ визначено порядок отримання у власність водних об’єктів: приватизацію замкнутих природних водойм, площею до 3 га або будівництво на власній земельній ділянці штучних водойм для рибогосподарських цілей.

Цей запис також доступний на: Русский