Природа подбала про те, щоб тваринний і рослинний світ, клімат і погода у всьому їхньому різноманітті знаходилися в гармонійній рівновазі та взаємозв’язку. Найменші зміни в одній із ланок негайно відгукуються відповідними змінами у всіх інших. Тому справжній рибалка перед рибалкою, особливо напередодні наміченого дня, не покладаючись лише на своє рибальське щастя, уважно спостерігає за погодою, поведінкою птахів, аналізує та зіставляє різні ознаки, щоб не “передбачити”, а якомога точніше спрогнозувати погоду на завтра та відповідно інтенсивність клювання. Адже досвідчені рибалки добре знають, що чим краща погода – тим успішніша рибалка. Що ж таке “хороша” та “погана” погода у різну пору року у різних куточках нашої країни?

Фенологічні спостереження

Для успішної риболовлі найважливіше значення має стан водоймища взимку та влітку. Причому поняття «зима» та «літо» умовні та визначаються тривалістю льодоставу. Зрозуміло, що на півночі нашої країни цей період є найбільш тривалим, а на півдні він або дуже короткочасно, або в.всі відсутній. Тому, усереднивши, як це часто робиться, наявні дані стали вважати «взимку» період з листопада по березень, а «влітку» – з квітня по жовтень. А всю територію країн колишнього СРСР відповідно до тривалості льодоставу розділили на чотири зони (див. карту).

  • 1-а зона – зона особливо тривалого, з жовтня по травень, льодоставу. До неї входять північні території.
  • 2-а зона – зона стійкого та тривалого, з листопада по квітень льодоставу. Ця зона займає основну частину території, її центральні райони.
  • 3-я зона – зона короткочасного, з грудня по березень, і нестійкого льодоставу. Сюди входять північно-західні, західні та південно-західні території, Японське море.
  • 4-я зона – зона, у якій льодові явища відзначаються нерегулярно чи зовсім відсутні. До неї входять південно-західні та південні області України, Молдова, Чорне море, Закавказзя та Середня Азія.

Початок і кінець льодоставу в кожній зоні непостійні і залежать від погодних умов кожного року: відхилення від середньорічних спостережень становлять у північних районах приблизно 15 діб, а у південних районах – до 90 діб! Тому календарні терміни початку та кінця льодоставу, нересту риб та ступеня інтенсивності клювання дуже наближені.

Погодні прикмети на хорошу погоду

  • Вночі та вранці тихо та ясно.
  • Вдень піднімається слабкий вітер, що стихає надвечір.
  • Схід і захід сонця чисті, блідо-рожеві.
  • Атмосферний тиск повільно підвищується або тримається стійко (стрілка барометра при стукотінні по склу відхиляється вправо або залишається на місці).
  • Дим із труб і від вогнищ піднімається стовпом вгору низько над землею, зграями.

Для літа

Опівдні з’являються купові хмари, що зникають надвечір.
Небо чистого блакитного кольору здається глибоким.
Вночі по воді та в низинах стелиться тумани, що зникають після сходу сонця.
Вранці рясна роса

Для зими

З кожним днем стає дедалі морозніше.
Снігопад рівний, з невеликими перервами,
іноді сильніше, іноді слабше.
Стоїть відлига.
Вітер посилюється, розганяє хмари і надвечір стихає.
Далекі звуки приглушені.

Погодні прикмети на погану погоду

  • Вдень стає прохолодніше, вночі тепліше.
  • Атмосферний тиск падає чим швидше і більше, тим ймовірніше негода.
  • Зірки яскраво мерехтять.
  • Ранкова зоря багряно-червона або коричнева.
  • Дим стелиться внизу.
  • Ворони сидять проти вітру і набридливо каркають.

Для літа (на дощ чи негоду)

Ластівки літають над землею.
Чайки купаються багато, а перед штормовою погодою літають високо.
Кури обскубуються, гуси та качки довго і з шумом плескаються у воді.
Бджоли не вилітають із вуликів.
Мурашники завмирають.
Жаби вилазять на берег.
Квіти білого латаття вдень не відкриваються, а квіти берізки та конюшини никнуть.
Сіль відволожується.
Роса не випадає, немає туману.
Температура вирівнюється.

Для зими (на снігопад та хуртовину)

Галки кружляють.
Збільшується хмарність.
Вітер міняє напрямок, а вночі посилюється.

Незважаючи на велику різноманітність погодних умов, існують загальні ознаки, що характеризують їх узимку та влітку. Яка погода буде завтра?

Оцінюючи вплив погоди на клювання риби, слід пам’ятати таке:

Риба клює добре: взимку – по першолоді та з наближенням паводку, у стійку безвітряну погоду з помірними морозами без опадів – протягом усього дня (лящ, плотва, краще ловляться під час тривалих відлиг; окунь, судак – рано вранці у ясну погоду з більш сильними морозами, минь – під час хуртовин з морозами та вітрами); навесні-в ясну погоду зі слабкими вітрами або затишшям; влітку – під час стійкої нежаркої погоди зі слабкими вітрами (у європейській частині країни – західного та південно-західного напрямів, у Східному Сибіру та Далекому Сході – північними, північно-західними та західними); восени-в тиху похмуру погоду без опадів, з легким туманним серпанком.

Клювання слабшає: у всі періоди року – перед зміною погоди; взимку – з посиленням морозів (крім миня, окуня, судака) та з початком снігопадів; навесні – з прибутком та помутнінням води; влітку – з початком цвітіння води, посиленням спеки або перед негожею, з помутнінням води в річках (при підвищенні рівня води в озерах і водосховищах настає короткочасне посилення клювання, що змінюється різким і тривалим погіршенням); восени-з посиленням вітру та початком негоди.

Риба клює погано: у всі періоди року – за різких змін атмосферного тиску; взимку – при поземках, снігопадах із різкою зміною температури; навесні – з посиленням та зміною напряму вітру, похолоданням та початком негоди (виняток – минь); влітку-в дуже спекотну і суху або нестійку погоду зі змінними вітрами і опадами, що морозять, восени – під час затяжної негоди.

Риба не клює: у всі періоди року – при різкому погіршенні погоди; навесні, влітку та восени – під час штормових, рвучких вітрів зі зливами; взимку – при сильних хуртовинах.