Є водоймища, в яких і риби багато, і місця достатньо, і риболовля різноманітна, і рибалок вистачає, а інформації у відкритих джерелах чомусь мало. Сьогодні ми постараємося виправити це прикре непорозуміння, по одному з таких водойм – Лиман Ошитки.

Звичайно писати об’єктивно про водойму, який знаєш давно простіше, ніж про те, де був один два рази. Погодьтеся, важко дати правильну оцінку ставку, де в перший виїзд потрапив на чудове клювання. Що писати? Що там завжди ловиться? Це не витримує не найменшої критики, безкльво буває навіть на найбільш зариблених водоймах. Ще гірше, якщо рибалка, що вперше потрапила на водойму, виявилася без улову, через слабке клювання або неправильно продуману тактику. Озеро або ставок моментально заноситься до чорного списку, про нього починають робити заяви на форумах у різких тонах та. і т.д. і т.п. Для того щоб говорити про водойму більш-менш об’єктивно на водоймі слід побувати і взимку і влітку, погодувати комарів, половити і у весняний жор і в пекельне липневе пекло коли навіть малеча верхівки забивається в тин і намагається не ворушиться. Подивитися на різних єгерів, на різноманітну публіку, коротше на водоймі треба бувати так, щоб можна було вивести статистику.

Розташування

Розташоване це водоймище на лівому березі Київського водосховища, за дачним масивом Ровжі. Дістатись сюди найпростіше проїхавши Київську ГЕС, повернувши ліворуч, і по асфальту проїхати вздовж водосховища на кінець дороги. Після закінчення асфальту-їдемо близько півтора кілометра по бетонці, особливо не розганяємося, бетон не скрізь в ідеальному стані. Далі, після закінчення плит, згортаємо на путівець (на право). Дорога не ахти, але в 2011 році її привели у відносний порядок за допомогою грейдера та щебеню. Прямуємо вздовж дач, нікуди не згортаючи, поки за останніми будинками не побачимо (з права) щит, що визначає межі полювання господарства Ошитки. За ним на перехресті бачимо покажчик «Лиман Ошитки», повертаємо ліворуч, у гірку. Дорога на пагорб піщана, тому краще відразу турбуватиметься телефоном єгерів, для евакуації транспортного засобу у разі його ув’язування, але якщо не поспішати і подивитися шляхи маневру, питань зазвичай не виникає.

Піднявшись на гірку (метрів тридцять) потрапляємо безпосередньо на дамбу лиману. Раніше тут починалася найскладніша ділянка дороги, але повторюся, після грейдера дорога стала дуже гарною, 60 км\год не викликають ні найменшого дискомфорту. Далі або по греблі до вимосток або до офісу, або повернути на ліво, і потрапити на косу, що відокремлює лиман від водосховища – єгеря самі вас знайдуть, але все ж таки, вперше краще під’їхати на кордон.

Ціни

Риболовля з берега 100 грн. день (або ніч), 50 гривень-півдня. Рибалка з човна – 250 гривень день, 150 гривень півдня. Оренда човна-150 гривень день. Лов з обладнаної вимостки -150 грн день. Просто відпочинок-30 гривень на день. На винос – 5 кг риби, що культивується (короп, товстолобик), 8 кг некультивованої. Перелови оплачуються за таксою 25 грн/кг.

Обмеження по рибі, що виловлюється – короп до 300 грам і більше 6 кг, сом і судак до 500 грам, весь амур без обмеження за розміром і товстолобик до 1,5 кг повинні бути випущені в Лиман.

Водойма

Сам лиман є обгородженою косою затокою київського водосховища. Відмінною рисою Лимана є відсутність випускної греблі, тільки впускний колектор, а надлишки води йдуть через ґрунт, або за рахунок випаровування. Площа лиману – 326 га – водоймище просто величезне. Максимальна довжина – 3,5 км, максимальна ширина 1,2 км, є де розгулятися!

Дно переважно піщано – мулисте. Переважні глибини – 1,5 – 2 метри, є приямки 3-5 метрової глибини, і довга канава глибиною близько 6 метрів, яка проходить поперек лиману в районі човнової станції. Водної рослинності вистачає, як і очерету. У деяких місцях трави так багато що ловити там стає досить проблематично, але таких місць лише кілька і, як правило, вони розташовані на значній відстані від берега. Очерет зростає по периметру всієї водойми.

Затоплені коряжники теж є, і коряжники суворі. Найрадикальніший знаходиться недалеко від човнової пристані, перед ямою і настільки суворий, що не рятують ні офсетні гачки, ні техаське оснащення, ні радикальний дроп шот. Але основна територія водоймища переважно чиста.

Окремо слід сказати про виростні ставки в Ошитках

Система ставків, спрямованих на вирощування товстолобика, амура, коропа та екзотичного бестера функціонує як годинник.

Варто лише підійти до води, як поверхня водоймища закипає від міріадів мальків. Що не маловажно – виростні ставки закриті мережами від атак з неба – чайки залишаються голодними, а хлопчик спокійно зростає до випускного розміру, після чого переселяється на постійне місце проживання в лиман. В Ошитках є навіть своя дафнієва ферма. Дафнія, найдрібніший рачок, є основним природним кормом мальків більшості прісноводних риб і від того скільки його споживають мальки на початковому етапі свого життя залежить їхнє подальше формування, тому дафнії треба багато. Загалом всі умови для того, щоб риби у водоймі завжди було багато і рибі завжди було ситно.

Умови

Умови для риболовлі на лимані різні. Є розчищені місця для лову з берега, є більше тридцяти зручних вимосток, є місця, де чудово можна порибалити в забродних комбінезонах, і човнова рибалка.

Вимостки розташовані переважно з боку дороги від Ровж до бази. Там же, в затоках є сенс бути схожим на забродку.

Човен небагато, кілька «Прогресів» та «Язей», але орендарі обіцяють збільшити човновий парк, та ще й облагородити човнову станцію, прокопавши канал.

Ще цікавою послугою, що надається на Лимані, є доставка рибалок та відпочиваючих на місця не доступні для під’їзду автомобілів – на острови, і т.зв. «Малібу» або «Майямі» – мальовнича ділянка водорозподільної коси, куди проїде далеко не кожен позашляховик. Зайнявши острівець можна не перейматися можливими сусідами з гучною музикою або невгамовними поливаннями, і повністю вдатися до відпочинку і риболовлі, але це звичайно більше для короп’ятників і любителів білої риби.

Охорона водойми, вивозить сміття, так само як і надає дрова. Слід зазначити, що вирубка дерев і чагарників (зокрема і сухостою) категорично заборонена.

Риба

Риби на Лимані багато, та риби різної. Спочатку Лиман створювався як місце для нагулу риби з метою її подальшого вилову. У наш час промисел на лимані ведеться, як і зариблення коропом, товстолобом та амуром, на яких цей промисел і спрямований. Великих виробників не чіпають, тому великих коропів у достатку-офіційний рекорд 23 кг! Дуже багато в Лимані карася та великого підліщика. Карасі вагою більше кілограма ловляться як на фідера так і на звичайні махові вудки. Більшого ляща небагато, основна маса цього виду – 200-1000 грам, але його просто неймовірна кількість, досить сказати, що навіть лов коропа на бойли не дає гарантію від упіймання підліщика. Багато в лимані також краснопірки, плотви, уклейки. Але спінінгістам набагато цікавіше як справи з хижаком.

Цілеспрямовано хижака в лимані промисловці не ловлять, в мережі він трапляється як прилов, тому популяції спінінгових трофеїв хороші, а велика кількість кормової бази позначається на їх швидкому зростанні.

Основними хижаками в лимані, якщо взяти статистику затримання їх спінінгістами є судак і окунь. Судак взимку тримається неподалік вищезгаданої ями, а влітку розбредається по всій водоймі, але в основному ловиться або в прилеглому до ями коряжнику, або не посередньо на свалах. Середній розмір судака, що трапляється -700-1200 грам, але рибки до трьох кілограм вагою трапляються із завидною регулярністю. Рекорд Лимана у цій номінації 5,8 кг.

Окунів багато, і що характерно окунів великих. Якщо особливо не дрібнити з приманками, то середній розмір лиманських окунів становить близько 300-500 грам, зовсім не рідкісні і більші особини.

Щука в лимані присутня, і її чимало, але в теплу пору року вона тримається в основному в затоках біля греблі і лише зрідка виходить із трави. Щукою мало хто займається із завсідників, тому про максимальні розміри судити складно, але 4-5 кг досить звичайні. З урахуванням того що водойма велика, і дуже кормова, думаю 10-12 кг цілком реальні. Восени щука переміщається ближче до ям та канав.

Також у Лимані мешкає якась популяція жереха, сома, язя – але погоди вони не роблять.

На цьому огляд спінінгової іхтіофауни можна було б закінчити, якби не одне. На лимані гарна кормова база для краснопірки, і вона росте швидко, досягаючи ваги 300-400 грам і дуже непогано клює на дрібні вертушки-«маньячки» та інші приманки з арсеналу сучасних ультралайтників.

А ще в Ошитках розводять бестера. Бестер, цінна промислова осетрова риба, що досягає ваги до 30 кг, іноді робить замах на черв’яка або живця в самому лимані і дарує незабутні хвилини битв з рідкісним трофеєм. На виведенні навіть дрібні 1-1,5 кг бестери можуть дати фору будь-кому, одні тільки скажені ривки і вертикальні «свічки» чого варті.

Риболовля

“Біла” риба

Основними трофеями за якими до «Ошитки» приїжджають любителі поплавцевої вудки та фідера – це карась, підліщик та короп. В основному ловлять на кукурудзу з опаришем, зрідка можна зустріти справжніх короп’ятників з род-подами та бойлами.

Як підгодовування на карася і ляща найчастіше використовують готові підгодівельні суміші від вітчизняних виробників, з додаванням великої фракції (кукурудза, горох, перловка). Багато хто використовують і повністю саморобні корми.

Цілеспрямовано на коропа і сазана найчастіше розташовуються з боку ями, там де дно чистіше і глибини більше навіть біля берега, хоча клює короп по всій водоймі. Снасті – класичні коропові та «методні» монтажі. Т.к. водойма дуже велика, коропа (як і «білу») треба активно годувати, і розуміти що «кулі», як на акваріумах очікувати не доводиться.

Товстолобика влітку найпростіше знайти в затоках біля греблі, в тині, де він пасеться як водяна корова. Найпростіший спосіб зловити “лобика” – “технопланктон” на поплавцевому оснащенні, що подається над травою.

Хижак

Влітку, як уже говорилося вище, судак залишає центральну яму, і після нересту розбредається по всій водоймі. Звичайно, якась частина його веде осілий спосіб життя в коряжниках, але основна маса патрулює водойму, переважно вздовж валу в яму, і за урізом очерету, на глибинах 1,5-1,8 метра. Тут судак чудово клює як на класичні джигові приманки, так і на поки що екзотичних у нашій країні черв’яків та октопусів.

При лові в корчах, перед ямою – єдиний спосіб уникнути численних обривів дорогих приманок – використання товстих 20-30 фунтових шнурів. Такі товсті нитки краще гармонують з мультиплікаторами, і додатково дозволяють збільшити час падіння приманки на дно – для літнього, трохи загальмованого судака це дуже важливо. З приманок добре себе зарекомендували FOX Reaper, Черви практично всіх виробників, та якісна їстівна гума від японців та американців, наприклад Leech від Fox та Tiny Ika від Garry Yamamoto.

При лові за урізом очерету хороші результати показує застосування воблерів, часто це Rapala Tail Dancer 7 і подібні до нього. Досить часто, особливо в спеку – кренки типу Salmo Hornet 4.

При лові на ямі все відбувається набагато простіше, джигголовка, віброхвіст і ступінчаста проводка-до нересту і пізньої осені це не найгірший варіант. Часто при пізніше осінньому лові на ямах на приманку робить замах щука, і зазвичай відкушує приманку, т.к. розраховуючи на судака більшість джигітів не використовують броньовані повідці.

Як уже говорилося – щука в теплу пору року живе в траві і цілеспрямованого лову окуня і судака зазвичай не заважає. Якщо стоїть завдання зловити саме щуку – то найпростіше знайти її з боку дороги у затоках. Як приманку використовувати або не завантажений силікон великих розмірів або неглибокий воблер типу «мінноу». Якщо ловити з вимосток, або зайти в затоки на човні; відмінний улов можуть принести джерки-глайдери, але особливої ​​популярності вони на даному водоймищі не отримали, т.к. щуку тут ловлять переважно в забродних комбінезонах, а стоячи по груди у воді особливо не по джеркаєш.

Великий окунь часто трапляється при лові судака та щуки, але набагато простіше його наловити влітку твічингом дрібних «миношок», або на поверхневі приманки. Лов – або по затоках (із застосуванням металевого повідця-щуки не дрімають), або під очеретом. Часто верхові виходи окуня спостерігаються ще в квітні-травні, поппер або невеликий стик буде дуже доречним. Ну і звичайно, як завжди при лові «смугастого» не варто забувати про мікроджиг. Дрібний твістер на шарнірному оснащенні – це 100% ймовірність того, що риба на юшку буде спіймана.

Цілеспрямованим ловом краснопіркою мало хто займається, але його багато як за очеретом, так і на впускному колекторі (місце де вода з водосховища потрапляє по трубі в лиман), причому з обох боків. Там, на «маніячку», можна чудово половити радикальним ультролайтом, краснопірка, окуньки, добірна верховодка, і навіть іноді мови з голавликами нудьгувати не дадуть.

Публіка

Публіка різна. В основному їздять за коропом, линем, карасем, лящем. Досить багато просунутих рибалок, оснащених за останнім словом рибальської моди. На жаль, як це не сумно, вистачає на лимані «рибалок» які не гребують поставити на ніч сітку, правда охорона бдить, і проблем із сіточниками не буває. Чисто спінінгістів небагато, зазвичай до заборони, та пізньої осені. Вистачає відпочиваючих, але тільки на початку Лимана, на березі Київського водосховища куди можна проїхати автомобілем.

Висновок

Водойма відмінна. Риби багато, риба різна, зокрема й трофейна.

Відмінна природа практично немає сміття. Один з небагатьох платників київської області, де хижак не запускний, а місцевий, і його багато. Дуже адекватна охорона, з будь-якого питання до неї можна звертатися.

Єдиний мінус – це те, що водоймище все-таки рибопромисловий хоч на популяцію риби це не впливає.

Оригінал статті знаходиться на www.rybalka.com

Цей запис також доступний на: Русский