Шановні рибалки, дякуємо за неймовірно активну участь в опитуванні про рибальський квиток.
Нагадуємо, у рамках розробки експериментального проекту з видачі рибальського квитка Держрибагентством організовано онлайн опитування щодо можливості здійснення любительського рибальства в обсягах, що перевищують добову безоплатну норму вилову водних біоресурсів.
Так, за перші 2 доби опитування нами отримано шалений фідбек у вигляді понад 2,5 тис. респондентів.
Для нас цінна ваша думка, професійна активність та оперативний зворотний зв’язок! Ваші пропозиції, зауваження та фахові коментарі будуть розглянуті при формуванні вартості рибальського квитка, пріоритетних напрямів цільового використання коштів, отриманих від його продажу, а також оптимального періоду, протягом якого необхідно буде надавати звіт про використання рибальського квитка шляхом заповнення відповідної форми в електронній системі.
Опитування триває. Долучитися до нього можна до 31 березня 2023 року за посиланням
Слідкуйте за розвитком подій щодо запровадження рибальського квитка і не тільки, підписавшись на телеграм-канал Держрибагентства і будете в курсі всіх актуальних подій.
Шановні рибалки-любителі, наразі Держрибагентством разом з Мінагрополітики розробляється експериментальний проект щодо видачі рибальського квитка.
Рибальський квиток – це додаткова можливість любительського рибальства в обсягах, що перевищують добову безоплатну норму вилову водних біоресурсів.
Тобто, ви як і раніше, можете ловити 3 кг риби + 1 штука, 30 раків тощо – безкоштовно.
Водночас, відповідно до проекту запуску рибальського квитка, у вас з’явиться додаткова можливість ще наловити водних біоресурсів, але вже за встановлену плату.
У рамках такого запланованого нововведення для рибалок, Держрибагентство ініціює онлайн опитування.
Ми прагнемо краще зрозуміти потреби рибалок-любителів і за їх допомогою визначити прийнятну для рибалок вартість рибальського квитка, пріоритетні напрями цільового використання коштів, отриманих від продажу рибальського квитка тощо.
Отже, шановні рибалки, ваші думки, побажання, а місцями і критика для нас важливі.
Основні аспекти рибальського квитка наразі у ваших руках.
Долучайтесь до опитування, яке можна пройти до 31 березня 2023 року за посиланням
Міністерство аграрної політики та продовольства України Державне агентство меліорації та рибного господарства України
10 березня 2023 року о 13:00 у Zoom-форматі відбудеться круглий стіл щодо експериментального проекту з видачі рибальського квитка.
На заході обговорюватимуться питання щодо запровадження рибальського квитка, алгоритму його отримання, а також можливостей любительського рибальства у обсягах, що перевищують встановлену добову безоплатну норму вилову водних біоресурсів.
Запрошуємо всіх зацікавлених стейкхолдерів приєднуватися до обговорення з метою врахування кращих пропозицій та напрацювання узгодженої редакції вищезазначених нововведень.
Підключитися для участі у заході можна за посиланням Ідентифікатор конференції: 846 3463 4581, код доступу: 423365
Державне агентство меліорації та рибного господарства України
Вирішили з товаришами завершити літній сезон 2022, місцем обрали лиман Ошитки і, забігаючи наперед, не прогадали) На місці були в обід і перший закид фідеру приніс невеличку густеру яка пішла у воду звати свою бабусю) Ближче до вечора клювати стало частіше і клювало усю ніч, годин в сім ранку закінчилися хробаки, десь о десятій закинули останніх опаришів і перейшли на пінку, важко було зупинитися;)
Загалом вийшло майже 20кг на трьох, з них 27 карасів з долоньку і більше, синці, підлящики (до 800г вагою) та густера, ще були плотвичка та краснопірка по одному екземплярі. Клювало на будь-якій дистанції – і 60 метрів, і навіть 10.
Душу відвели по-повній, чого і вам бажаємо! Фейсбук Ihor Sinitsyn > Риболовля в межах Києва!
Традиційно на початку літа в першій половині червня, коли в Україні відцвіли іва та жасмін і риболови відсвяткували “зелені свята” в дні Святої Трійці, на лимані Ошитки “прокидаються” товстолобики (у Китаї товстолобика ще звуть “водної козою”), яких у нас часто називають “санітаром” річок і озер, адже він харчується зеленою ряскою та мініатюрними мошками, яких о цій порі року на водоймах “просто тьма”!
Прийшла чергова осінь, але з непрогнозованими заморозками на ґрунті на початку вересня.
Але через тиждень прийшло прогнозоване бабине літо – і як же не скористатися прекрасною можливістю традиційно вирушити на трофейну зустріч на лиман Ошитки.
Цього разу щасливому рибалці усміхнулася фортуна і організувала “амурне” побачення з 11-кілограмовою красунею!
Побачення пройшло у традиційній “зваженій” атмосфері з традиційною фотосесією на згадку та традиційним прощальним поцілунком!
Останні вихи серпня 2021 року, незважаючи на примхливу “не літню” погоду, порадували терплячого та цілеспрямованого рибалки щасливою зустріччю з трофейним “бонусом за старанність” – красенем сазаном на 17 кілограм!
Традиційно “поселфілися” і проводили в рідну стихію повідати про “душевний” прийом своїм родичам!
Час тече всюди однаково … і в Ошитках так само – вчора на лимані рибалили професійні рибалки на трофейних сазанів і амурів, а сьогодні їхнє підростаюче покоління приїжджає в Ошитки самостійно, як казав дідусь Ленін: “вчитися, вчитися і вчитися”, – вчитися рибу та культурно відпочивати)
І не страшно, а цілком закономірно, що в уловах поки що й “підростаюче покоління” ошитківських трофейних сазанів та амурів – усьому свій Час!
Конституція України у ст. 51 говорить: “Сім’я, дитинство, материнство та батьківство охороняються законом” – традиційно цей День на лимані відзначають ловом “сімейних” сазанів від 6 до 11 кг. по-сімейному: як кажуть, “Тато, Мамо, Братику, Я – Ми Рибальська Сім’я!”
У 2021 році День Святої Трійці – цей день також називають днем народження християнської церкви: прийнято вірити, що ми відзначаємо збіг Духа Святого на апостолів і Діву Марію, а це і довело для сучасників факт триєдності Бога, “випав” пізнім – на 20 червня, оскільки дата ця плаваюча і змінюється щороку (необхідно відрахувати 50 днів після Великодня).
Ось і який Рибак не проведе три вихідні дні на улюбленій рибалці у родинному колі і не відзначиться затриманням трофейного красеня-сазана на 25 кг.?!
У ці три дні було виловлено ще 9 і 13 кг. – Таке традиційно можливе лише на лимані Ошитки!!!)
На Ошитки їздять не тільки імениті спортмени-карп’ятники та дорослі рибалки-аматори, а й рибалки, які, як і їхні відповідальні та гуманні батьки, теж навчаються порядному рибальському принципу “Впіймав – Відпусти!”
Ошитківські сазани та коропи не перестають тішити: вчора “за круглим столом” з рибальцями була присутня чергова “делегація” сімейства променеперих риб із загону карпоподібних (Cypriniformes), яку очолив солідний 14-ти кілограмовий “голова”
Імениті українські короп’ятники традиційно відкривають свій сезон на лимані Ошитки на травневі святкові дні, але цього сезону трохи підзатрималися (локдаун мати його єті!) і свою традиційну тижневу сесію. незважаючи на “вітер, дощі та грози”, відзначили сьогодні традиційними першими трофеями – лускатим на 7 кг. та дзеркальним на 12 кг.
Традиційно здоровий і неушкоджений рип після “фотоспілкування” повернули у свої пенати.
Ошитківські сазани продовжують радувати рибалок своєю присутністю: вчора на лимані був “виявлений” приємний екземпляр на 11.6 кг. – зважили-поспілкувались-попрощалися 🙂
У ставці “Ебісу”, що знаходиться на території лиманного господарства “Ошитки”, сьогодні, 5 травня, був спійманий трофейний красень на 15,500 кг., один із багатьох диких аборигенних сазанів, переселених кілька років тому з рідного лиману і які благополучно прижилися на новому комфортному місці!
Після фотосесії в дбайливих руках щасливого рибалки відповіли назад у рідну стихію набирати вагу і чекати зустрічі з наступним вдалим рибалкою!
Цього року Великдень “випав” пізно і збігся з Першотравнем – а, як ми знаємо, на першотравневі святкові дні в Ошитках традиційно ловиться “трофейний риб”!
Ось і 2-го травня на лимані була зафіксована вдала затримка сазана на 12,7 кілограмів!!! … і природно, “трофейний красень” був у цілості та безпеці відпущений жити і підростати далі!
23 лютого на лімані Ошітки відбувся турнір зі спортивної риболовлі серед учасників АТО та їхніх родин. В змаганнях прийняли участь 15 команд, взагалом 30 участників.
Відмінна триденна риболовля в самому центрі Європи, в красивому пейзажному місці багатому, як дарами живої природи, так і слідами великих людських цивілізацій, в якому відчувається подих історії Київської Русі, через яку пройшли такі світові лідери тих часів, як Благовірний князь Ярослав Мудрий та Великий Київський князь Володимир Мономах і трепет живої рибини, вихопленої Вами з глибокої заплави.
Київське море, Лиман “Ошитки” – це місце для людини, яка розуміє та приймає глибину і силу єдиного потоку життя у всіх його проявах, і сміливо прийме виклик суворих випробувань природи!!!
Початок жаркого грозового липня 2018 року на ставку Ебісу було ознаменовано упійманням рідкісної для України “чудо-риби” – веслоноса (лат. Polyodon spathula) вагою в районі 15 кілограм!
Кожен по-своєму відзначає День Незалежності! Імениті українські короп’ятники ось уже другий рік традиційно відзначають його на лимані “Пошитки”! І традиційно “відзначили” трофеями!
За 3 дні були виловлені амури 16 та 12 кг. та коропи – 12, 11 та 8 кілограм!
Вся риба здоровою і неушкодженою була традиційно повернена у водоймище.
У лиманному господарстві Ошитки Київської області України на початку липня було зафіксовано рекордну вагу найбільшого білого амура, спійманого на території України у 2017 році, – 20.300 кілограм!
У жовтні 2016 року на лимані рибалкою Afonja був спійманий сазан вагою 17 кілограмів 900 грамів!
Дуже сильний суперник. Цей сазан дуже значущий для мене, тому що його спіймали і відпустили на складному водоймищі в 922 квдр. км. Досі не можу змиритись із цим. Дуже багато сил і засобів пішло на затримання цього красеня,
На водоймі “Ебісу” лиманного господарства “Ошитки” на Київщині 24 вересня пройшов рибальський етап ХІХ Спартакіади серед працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Участь у змаганні брали 25 команд.
Організатори – Міністерство молоді та спорту України, Федерація рибальського спорту України, ВРСК “Громада Рибалок України”.
Завсідник водоймища Afonja відкрив сезон новими трофеями
12 травня був спійманий сазан вагою 16 кілограм 200 грам
18 травня – сазан потягнув на 17 кілограм 200 грам!
Це була “розвідка перед першим семінаром з коропового лову на водоймі, який відбудеться 21 травня.
На семінарі будуть висвітлені такі теми:
коропове харчування: бойли та їх застосування, підгодовування та стик мікси;
короповий монтаж: різновиди монтажів під різні умови ловили;
коропове обладнання для риболовлі та побуту на водоймі.
Також можна буде протестувати спорядження. Учасники та організатори семінару – компанія Технокарп, мережа магазинів ІБІС, компанія Orient Rods, інтернет-магазин NScarp.
23 квітня на лимані Ошитки пройшов Кубок “Ошитки-2016”. Змагання проводилися з метою популяризації рибальського спорту та пропаганди активного відпочинку та здорового способу життя.
Я пам’ятаю той дзвінок ще взимку – Маша, а ти не хочеш посудити змагання з лову хижака спінінгом з човна десь у квітні?
Спочатку почала прораховувати дати – чи нічого у мене там ні з чим не перетинається, і раптом осяяння – ЯКІ можуть бути змагання з човна у квітні?! – Аааа, я тебе зацікавив! – Була мені відповідь … Так все і почалося.
23-го квітня 2016 року на лиманному господарстві «Ошитки» відбувся досить рідкісний захід в Україні. Усі учасники мали змогу половити з човна під час нерестової заборони. Подібний шанс – бальзам на душу будь-якого човняра, і всі, хто справді цього хотіли – шанс не прогавили. Чутка вийшла далеко за межі Київської області, тож на змаганнях були присутні представники з різних міст України.
О 7-й ранку 18 екіпажів, що складаються з двох чоловік кожен, вийшли на води лиману «Помилки». Мені неймовірно пощастило опинитися серед суддів, яких забезпечили водним транспортом. Як же я сумувала за човном! Неймовірна природа, божевільні краєвиди, лебеді, качки, гуси, хижі птахи, простір, який я не могла собі уявити як для приватного господарства… Все це крутило голову і закохувало з першого погляду.
До речі, будь-хто, хто забув, зламав, втратив спінінг, міг цілком вільно взяти для лову в турі спінінг Carrot Stix від компанії InterLures Group. Дякую Юрку Кочкову!
Зміни погоди, звичайно, не найкраще позначилися на клюванні. Ще з ранку дув шалений вітер, до моменту старту вщух, а до завершення туру вже стояв повний штиль. Так що велика щука і судак вирішили нас проігнорувати (хоча судаків на межі заліку було спіймано більш ніж пристойно), зате окунів допустимих до вилову (а на цьому змаганні мінімальна довжина смугастого лиходія становила 18 см – чимало) було достатньо.
Левіафани у воді таки є, про це свідчить вивернутий у зворотний бік офсетник у однієї з команд, які до цього солідно поборолися з кимось невідомим у особливо великому розмірі на тому кінці шнура.
А після повернення на базу всіх учасників чекали ароматні та апетитні сюрпризи у вигляді наваристої юшки та розкішного шашлику з баранини. Дякую всім причетним до цієї смакоти!
Ситі та задоволені учасники зібралися до імпровізованого п’єдесталу пошани, на якому за результатами підрахунку зросли:
3 місце: команда “Crazy Boat” – Батрак Ігор, Пугач Віталій – 177,8 см
2 місце: команда «Джедаї» – Мажуга Андрій, Кривша Дмитро – 166,6 см
1 місце: команда Zander – Зарицька Вікторія, Таран Ігор – 135 см
“Біг Фіш” взяв Дмитро Мегедь, команда “Ботаніки” його Трофеєм став окунь завдовжки 27,5 см!
Призери отримали цінні (практично безцінні) призи від наших спонсорів: копанням Ібіс та Аквашторм, за що їм (спонсорам) Велике Дякую.
Дякуємо тим, хто провів ці 8 годин зі мною в одному човні – з вами було комфортно та цікаво! Неймовірне Дякую Іллі Краснову – з тобою завжди цікаво, не нудно, і навіть, що дивно – не соромно)))
І найнижчий уклін природи, погоди, водойми та її адміністрації в особі Віктора Покатило. Все було чудово – до вас хочеться повертатись!
У лютому 2016 року на лимані пройшли зйомки чергової серії “Якщо ти полюбиш Ошитки… Рибалка в стилі “Олд Скул” популярного телеканалу “Трофей” – зимова рибалка на лимані Київського водосховища з несподіваними трофеями та принадами.
Риболовля в глухозим’я. Якщо ти полюбиш Ошитки – Ошитки тебе полюблять!
Весь тиждень по всіх засобах зв’язку триває збір інформації. Мені дзвонять, я дзвоню. Пишуть – відповідаю. Таким чином, збирається рибальська інформація. Плюс, звісно, моніторинг соціальних мереж. Не без цього. Подібне мухоморство вже міцно увійшло до нашого життя. А раніше, як самотній вовк, міг узяти та й на звичайному рейсовому автобусі сиганути кудись у Чорнобиль чи Кременчук. Або пішки від Вишгорода пройтися на Речіщі… Від московського мосту – до діснеївських уст пешкодралом через темно – зелену гатку. На перевірку. Зараз – не… Щоб ось так запросто підняти свою ЖЕ та поїхати, не знаючи броду за тридев’ять земель…
Ні! Це старість чи тимчасовий комфорт, якщо можна так висловитись. Втім, дивлюсь і молодь нинішня грішить тим самим. Всі хочуть поїхати напевно, з розрахунку на легку перемогу і великий видобуток.
Ми так само ніяк не могли визначитися з рибалкою в ці вихідні. Інфа напівпорожня. Там небагато, там небагато, а там – так лише гриби. Ті самі) Та ще погода – негода.
Але треба їхати! Глугосім’я і, зрозуміло, на рибу ніхто всерйоз не розраховує. Найпростіше, звісно, на Брандвахту – «броню». Але там увесь Київ зібрався. Можна у Сосни. Але тупотіти далі, та по коліно в снігу Це не ті роки. Дуже манить Хохора. Але звідти інформація не того. У когось виходить, а в своїй масі народ у прольоті. Або на мормодроч спортивних окуньків ловити. Мало цікаво. На щуці на платнику ми вже були. Воно то клює, але якось 300 грициків за тупуватих щучок викладати не дуже хочеться.
Коротше кажучи, містер ОП зараз практично скрізь чекає на нашого брата.
За ідею поїхати на лиман Ошитки якось усі одразу вхопилися. А чого це хоч і платник (із символічною ціною), але вже акваріумом його назвати ніяк не можна. Іди ще зрозумій там. Хоча риба є! І браконьєрства немає. Охорона пильно за цим стежить. Так що тамтешні рибні запаси ще з радянських часів у лимані.
Ошитки збереглися, розмножуються і взагалі добре почуваються. Може, навіть надто добре. Шикарна кормова база робить рибу не голодною і знову ж таки повторюся – спіймати її там дуже не просто. Але я ловлю там дуже давно. Ще з дитинства потай любив по тихому «перевірити» це водоймище. Або з тодішніми сторожами домовитись. Таким чином, стежки добре вивчені. Та й характер місцевої риби треба знати. Наприклад, незважаючи на наявність ям до 8 метрів, судак стоїть на півтори – двох метрових глибинах, періодично змінюючись місцями з окунем. А «банком» вважається перепад глибин 20-30 см.
Купа ляща та карася. Я їх обов’язково там половлю. Але ближче до весни та у відлигу.
Ми одразу стали судаку на голову. Це місце нам давно відомо: баночка із корчами практично посередині водойми. Клювання був. Тільки ось розмір судака кульгав. Дристопшоніки, наностасики – прозорі стекляріуси, молочні та у кращому випадку навколозалікові шнурки.
Абапалы, не говоря уже о дедушках с бабушками молчали. Впрочем, мы и не особенно на них надеялись. В обед неподалеку нашли немного мерного окуня.Абапали, не кажучи вже про дідусів з бабусями, мовчали. Втім, ми й не надто на них сподівалися. В обід неподалік знайшли трохи мірного окуня.
Тут вийшло сонце. Стало хоч трохи веселіше. День видався сирий, морозний та вітряний. Зігрівалися як могли, але цього не вистачало. Я вирішив більше лунок свердлити.
І ось в одній з лунок клювання! Все сталося несподівано, стрімко і на півтораметровій глибині! Я тільки-но встиг відчути тяжкість, як вусатий рот з’явився в паличці… У лунку від сто тридцятого «барнаула» влізла лише голова до очей. Що робити! Чомбик, спочатку було явно затуплене, починає приходити до тями. Багор-то в мене є, але він мініатюрний, зовсім не для сазанів. Так, плутають і окуньків на лунці розгортати.
Втім, подібне зі мною на довгій рибальській дорозі траплялося. Тягну чомбіка що є сили через пельку. Пролазить небагато, але таким чином вдається застопорити його як пробку в пляшку. Про всяк випадок заради сміху багрю його багром за губи а до багра прив’язую волосінь потовще. Пальці на той час уже задубіли і погано слухаються. Якщо вискочить – це буде хоч якоюсь страховкою. Товариш біжить на берег на пошуки пішні. І ось він уже тікає назад. З пішнею! Швидко! Але мені здалося, що він за смертю бігав… Далі, як кажуть, справа техніки та ап – перший чомбік – 2016 на льоду! Фух…
Як і буває в таких випадках, подальша рибалка стає вже малоцікавою і я продовжую рибалити лише для підтримки компанії, при цьому дуже хочу додому. Напої починають діяти, руки відходять.
Тепер можна й фото. Щастить мені останнім часом на рудих рибов!
Кілька слів про снасть та приманку. Лісочка 0,25. Якщо минулий «карась» виловили на балансир, то цей кадр спокусився бокоплавом «оса». Втім, що йому розмір «оси»? Блешня, не більше!
У вересні 2015 року рибалкою на прізвисько Afonja на лимані було спіймано величезного білого амура вагою 14 кілограм 200 грам!
І це не перша трофейна риба в його послужному списку (примірникам, спійманим на лимані може позаздрити кожен!) – також є красень сазан на 20,250 кг., упійманий роками раніше!
Дружина захотіла на рибалку… У нас буває таке явище. Слава Богу, це відбувається не часто… Як у тому бородатому анекдоті: «Якби не знав, що риболовля заспокоює, повбивав би!»
Дружина у мене рибальський естет. Аби кудись не поїде. Міські джунглі скасовуються відразу, терикони та парапети теж. На пляжі пісок, на Канівських шпорах – каміння. На Десні крути. У човні заколисує. На правому березі вранці сонце в очі б’є… а вночі холодно і комарі кусають. Що ж, люба, картину річкову ти знаєш, так що вибирай сама.
На вибір мені було запропоновано: гирло Росі. До Станіславовича на Полтавщину. І як варіант розглядався лиман Ошитки в Ровжах, але тільки щоб із шашликом. Від перспективи пиляти від ста п’ятдесяти до чотирьохсот кілометрів мене відразу й різко потягло в Ошитки. Гарний, здоровий компроміс!
Відразу треба зазначити, що Лиман Ошитки є дуже своєрідним платником. Але з філософії він зовсім не схожий на платні корпово — щучі акваріуми, що розташувалися вздовж Житомирської траси. Лиман — водоймище величезне.
І рибка там є. І не мало. Причому хорошу промислову рибу туди регулярно запускають, і це при тому, що тамтешня, аборигенна риба, завдяки природним нерестовищам (чого на «акваріумах» немає) чудово сама нереститься і відтворюється. Браконьєрська ловля на лимані жорстко припиняється і тому запас риби з року в рік практично не зменшується. Клювання, якщо мати елементарну клепку, буде практично завжди. Але й не так, щоб зовсім на шару. Заморочуватися іноді все ж таки доводиться. Знайшов ключик – удача з тобою! Ризик не зловити все ж таки має місце бути, але просто за рибою туди мало хто їздить. Там платять за єднання із природою, за відсутність сміття на березі, за чудові краєвиди. За спокій теж треба платити.
На лимані місця для риболовлі є досить далеко один від одного, ніхто ні в кого на голові не стоїть, але при цьому місця вистачає всім. До речі, плата за риболовлю на сьогодні символічна. Крім того, тут, у господарів немає «манечки» стояти у вас над душею або випасати всі ваші рухи тіла по відеомонітору. Така собі окультурена свобода!
Так! Звичайно, мангал в Ошитках звичайно є, що в нашому випадку остаточно вирішило справу!
Виїжджали затемно. Зазвичай мою сову так рано не підняти, але рибалка це не той випадок! Чітко і вчасно, за наміченим планом, ми висунулися з дому. Вишгород – гребля – дамба – Лебедівка – Ровжі. П’ятдесят кілометрів від міста, і ми на місці!
Краса! Чарівність Ошиток відчувається відразу. Ще й повітря – хоч на хліб намазуй.
Тут краще раз побачити, ніж написати – ось кілька фоток ранкового лиману…
Прив’яжи волосінь, перевір гачок, вистав глибину, загодуй крапку, відсип мені опаришів … І тільки потім йди займайся зі своїми факерами тобто фідерами … Це так ми “самостійно” рибальстві … Звичайно, на руках у нас суворо хірургічні рукавички! Це щоб опариш випадково не вкусив… Взагалі, рибалка вона в мене бідна. Все їй легко дається. І сомів справді багрила (в сенсі підбагрювала багром, а не те що ви подумали) І амурів нехилих тягала. І форель у Туреччині. І живих хорватських крабів не злякалася! А одного разу, на Сулі навіть у рибінспекцію потрапила! У справжнісінький заміс! Інспектор, ледве піднімаючи садок з біблою, так і сказав: “На протокол наловила!” (я не брав участі, я не хапко, як деякі). Відмазали, звичайно, але сміху було багато.
Коротше сьогодні моя рибалка дає концерт «соло для вудки в Ошитках»! Рухає рибний процес на висоту. Повним ходом клює лящ, сазан та дрібна густера! Щоправда, лящ і сазан тільки клюють, причому якось непомітно для всіх… А ось густера і плотва не тільки клює, а й успішно ловиться! Добре, що у нас великий садок і місця в багажнику багато! Адже буде куди рибу покласти. Темп заданий не жартівливий, до вечора, якщо не зупинити, повний чув буде! 😉 Рибалка працює як майстер — ломастер, пихкає як паровоз і на мої заманухи на кшталт «давай посніданок» реагує зміїним шипінням: Почекаєшшшшш!
Ну і добре! Рибалка “в режимі”! Тепер, за якусь годину після «налаштувань», можна спокійно й фідерами зайнятися. Хотілося б все ж таки місцевих карасів спіймати! Ох та смачний карась в Ошитках! Ніде такого нема. Якийсь бачити спеціальний нагул, завдяки тутешньому, так би мовити, мікроклімату. Хоч і недолік є — костляв карась… Але, з іншого боку, у сметані кісток немає! Значить, буде «карась у сметані». Якщо, звичайно, його спіймаємо…
Оснащення сьогодні зовсім просте — патероностер з одним гачком. Легкий, 30-грамовий кормачок. З насадок – “пуфф” медовий. Звичний – круглий і хіт цього сезону – краплеподібний. Білий опарик. Ловимо на комбінацію — «пуфф» плюс два опариші. Підгодовування моє, традиційне, як завжди, на основі ячної каші. З паніровкою. Небагато магазинних добавок, зокрема великофракційних. Тут так треба. Без великої фракції зловити карася буде проблематично…
Перше клювання я полюбив. У нашої майстрині повідець заплутався. Через мене звичайно… Я стояв не там де треба… Довелося взяти участь у розплутуванні. Як і має бути в такому випадку, тут якраз і відбулася у мене карасьова клювання! ВІН і клюнув, навіть відстрілив! Але чомусь не засікся…
Потім пішов впевнений клювання дрібниці. Але, гачки у мене не дрібні, на мечпуху не розраховані… Думав, уже менше гачок ставити. Але в останній момент передумав і додав у підгодовування більшої фракції — гороху із зернами конопель. І це спрацювало!
Протягом півгодини вихопив п’ятку цілком пристойних карасів. «Конкуруюча фірма», у якої до цього часу клювання почало тупити, занервувала, запихкала ще більше і згадала, що ми сюди не за рибою, а на шашлик приїхали! Так що кидай своїх карасів та йди розводь мангал. Бо пиво скоро нагріється! Хочеш пива? І я хочу! Але ти сьогодні за кермом, і тому тобі, старче Олд, сьогодні тільки шашлик з мінералкою. І краси лиману Ошитки!
25 травня пройшов Кубок “Рибалка.com – Ошитки 2013”. Організацію, підготовку та безпосереднє проведення сейшну здійснювала Рибалка.com за підтримки лиманного господарства “Ошитки”.
Тепер, коли все минуло, і біль у ногах від майже добового стояння та ходіння, і галас від бурхливих авацій переможцям та учасникам, хочеться описати свої емоції. Від початку, тобто. дзвінка Кості «Кок» із пропозицією провести сейшн, і до кінця, коли я проводив останнього учасника цього свята, сім’ю Олександра «Саїд», заслужено відпочивати.
Все почалося, як я вже сказав раніше, із дзвінка Кості. Це був початок Марта.
– Вітек, друже, як ти дивишся на те, щоб провести сейшн на лимані в Ошитках.
– Костю, та не питання. А як? А що? Я вперше…
– Вітеку, не хвилюйся, ми всі влаштуємо. Ти тільки спостерігатимеш)))
– Ок. Поїхали… Коли зустрічаємось для узгодження?
– Я тебе наберу. До зв’язку.
Ось із того дзвінка я з Костею зустрівся 3 рази, приблизно по 15 хв.
Отримано вказівки щодо підготовки хлопців, підготовки човнів. Потім зустрічалися за темою вартості, умов (регламенту), призів та спонсорів.
Були хвилювання, що набереться повного складу сейшну, тобто. 20 команд, покладених спочатку за регламентом, але коли до 20 Березня вже всі були в повному комплекті, почала вболівати за тих, хто ще може бути захоче, але вже немає місць, а попереду ще цілий місяць… І тут 21 Березня я дізнаюся, що Костя розширює список учасників до 22 команд, а потім і до 25 команд… Ну гадаю, буде весело!
Тепер боліла голова за інше… А якщо ніхто нічого не спіймає… А якщо погода підведе… І т.д. а якщо…
Я почав в інтернеті шерстити всі змагання і переглядати, що та як, як ловилося, яка погода, які відгуки, і на що більше слід звернути увагу … І таки трохи заспокоївся. Бувало різне)… Не я перший, не я останній!
З 9-10 квітня внутрішнє напруження знову почало наростати … Щука от отнереститься, і занедужає, судаку ще холодно, сома реально потрібно шукати, а окунів я чомусь в розрахунок навіть не брав …
За два тижні починають приїжджати учасники сішна на тренування та обстеження водоймища… У мене почуття суперечливі. Люди ловили дуже мало, але всі кажуть риба є.
Я вкотре переконався, що А. Пушкін був абсолютно правий:
О сколько нам открытий чудных Готовят просвещенья дух И опыт, сын ошибок трудных, И гений, парадоксов друг, И случай, бог изобретатель.
Скільки разів Саня “Метровський” приїжджав до Ошитки у 2011 році і він жодного разу не приїхав на тренування у 2012 році… Для мене це було не зрозуміло.
Ну думаю, та гаразд, що буде те буде …
Починаючи з 18 квітня, я та вся моя команда просто в милі. То не встигаємо, це не встигаємо… Поточної роботи, накопичилося просто вище за дах… Свята, поминальні дні… Жах…
Але, година ночі 21 квітня – банери розвішані, місце проведення підготовлено, баранина для шурпи та риба для юшки підготовлені, мої хлопці проінструктовані, човни чекають на своїх учасників, а призи своїх власників…
05-30, 21 квітня 2012 року.
Після останнього інструктажу хлопці стають на посади, починають з’їжджатися учасники. Все просувається чинно. Дякую Кості. Підготовка та спуск човнів у повному порядку, кому складно чи застряг у піску, дружно усі допомагають. Місць усім вистачає.
Проходить реєстрація. Легкий сніданок учасників.
О 8-50 Костя проводить інструктаж для учасників.
9-00 усі учасники відпускаються на воду.
Я такого видовища на лимані ніколи не бачив! 25 човнів, всі учасники у помаранчевих жилетах з номерами. Суддівський катер… Все плавно, неспішно, не заважаючи один одному відходять від берега…
Кожен має свою тактику. Хто одразу на яму шукати судака, хто на острови за щукою, хто під очерети за окунем.
Відправивши учасників та суддівський катер, я почав підготовку до приготування шурпи та юшки.
Близько 12:00 я з Костею починаємо приготування вечері для учасників. За Костею закріпили юшку, за мною шурпу)
До 15-30 все готове. Юшка від Кока, шурпа від Вінса)
Приблизно в цей час починають з’їжджатися учасники сішна на берег… Мабуть, утомлені…
Потім… А що потім?… А потім були обговорення, нагородження, спілкування, вуха та шурпа… Втомлені, але щасливі обличчя переможців…
Провівши останніх учасників сішна, в особі сім’ї Олександра «Саїд», я з майже онімілими ногами, о 22-00 валівся спати.
Декілька фоток з сейшна … (фотки не мої)
P.S.
Близько 05-00 22 квітня, я встав. На вулиці тільки почало сіріти… Ранкова кава, та прогулянка до водойми на місце свята…
Було чисто та порожньо, але в повітрі ще були чутні голоси учасників, їхні анекдоти, сміх, вигуки, голоси суддівської бригади під час нагородження та звуки оплесків учасникам та переможцям…
Нарешті справдилося моє давнє бажання потрапити на лиман Ошитки. Зателефонував Ілля Red Off та запропонував разом поїхати на рибалку. Звичайно, я погодився) Рано виїхати не виходило, мені потрібно було завести сина до школи. І о 8-30 ми стартуємо з пл. Шевченка. І за годину ми на базі)
Нас зустрічають чудові собачки)
Поговорили з єгерями, де і як клює риба, сплатили рибалку і поїхали до човна. І ось ми на воді. Водойма, звичайно, велика, ловити можна де завгодно і як завгодно. Хочеш карась-карп-амур, хочеш щука-окунь-судак. При виході на велику воду в очі відразу кидається місцевість під назвою Малібу))) сосни, що самотньо ростуть, дуже схожі на пальми)
Перша несподіванка для мене – судак на вертушку Аглія №4. Закидаючи приманку, розраховував на щуку) І таки хтось клюнув, але не щука, а судачок. Маленький – за борт, клич тата і маму)
Ловився і окунь на мікроджигові приманки, і не матросики, а дуже пристойні окуні. Але ми шукали велику рибу. І водоймище подарувало трофейну щуку рівно на 4 кг завдовжки 74 см. Взяла по класиці, на вершині звалила на другій сходинці на паузі. Не сильний ударник-тюк, підсічка і я розумію, що на тому кінці шнура гідний противник. Мій Ламіглас з честю впорався з рибою, не давши їй жодного шансу на сход. Ну і, звичайно, без допомоги партнера я б не впорався. Ілля майстерно підхопив щуку підсакою та привітав мене з трофеєм).
Були ще судаки на все той же мій улюблений Ріппер у улюбленому кольорі
Ну от і настав час закінчувати риболовлю та їхати додому. Дякую водойму за чудовий улов!
Тепер кілька слів про враження … Порадувало чудове ставлення єгерів до клієнтів, тобто. до нас. Дуже приємний персонал бази, з хлопцями цікаво поспілкуватися про рибалку. Підкажуть місця, де можна зловити рибу. До речі, місце, де я спіймав щуку, підказали саме хлопці. За що їм окрема подяка).
Царю, приємно познайомитися, царю! І все ти у справах, великий пане, акі бджола…
Із к/ф “Іван Васильович змінює професію”
Такої насиченої та цікавої риболовлі у мене давно не було!
На подвір’ї – спека, тиждень до відкриття риболовлі після весняно-літньої нерестової заборони, душа вже в Сорокошичах та в Деріївці, а тіло вже “ломить”, а руки вже “викручує”… Шо коїця, шо коїця! Дзвоню Серьозі NGN, у якого теж суглобово-мозкова “ломка” після першого трудового тижня, і за 23 секунди вирішуємо їхати до Ошитки!
О 02:00 – підіймемо, о 03:00 – забираю Сергія, о 04:00- ми вже будимо єгеря Колю, о 04:30 – після перших закидів у Сержа – агап, у мене – сцука.
Годину насолоджуємось злісними клюваннями місцевих “шахтарів” від кіла до двох, а між клюванням милуємося краєвидами!
Піднімається легкий витерець і ми вирішуємо поміняти дислокацію та тактику вправності – йдемо “чисто на кокуня”.
Місцевий “гід” вказав нам місце проживання великих “матросів”…
І пішло-поїхало! Спочатку клювали окуні середніх розмірів, але після відпускання “розповідали” своїм мамам-татам, що відпускають і ті теж почали клювати з цікавості…
І ось він – mega bass, якого я виважував 14 секунд!
Кокуні йдуть на сієсту і ми переключаємося на коропових…
Між безперервними клюванням і виведеннями прокльовував невідомий досі риб під назвою “бестер” (таку назву мабудь дали за його миттєве клювання і неповторні свічки-кульбіти – шо вага на сковорідці)
Бестер – гібрид білуги зі стерляддю, вперше отриманий 1952 року Н.І.Ніколюкіним
Бестер – единственный представитель осетровых рыб, существование Бестер – єдиний представник осетрових риб, існування якого в аквакультурі підтримується вже понад 40 років, із репродукцією трьох поколінь. По рибоводно-хозяйственным якостям він вигідно відрізняється як від вихідних видів – білуги і стерляді, і від конкуруючих із нею у господарському відношенні видів осетрових, пізніше освоєних аквакультурою – сибірським і російським осетрами. Крім основної форми – бестера, що володіє рівними частками спадковості вихідних видів, отримані та відтворюються далі «в собі» бек-кроси бестера з білугою (Б.БС) та стерляддю (С.БС), що мають ? спадковості білуги або стерляді і, відповідно, що характеризуються ухиленням у їхній бік ознак і властивостей. На сьогоднішній день ці форми набули офіційного статусу трьох порід бестера: «бурцевської» (БС), «унірівської» (Б.БС) та «аксайської» (С.БС), що підтвердили свою стабільність десятками років вирощування в умовах аквакультури.
Продукційні якості різних порід бестера визначаються співвідношенням часток спадковості білуги та стерляді в їх генотипах. Так, якщо вік досягнення статевої зрілості самок «бурцевської» породи становить 6-10 років, то «аксайська» порода більш скоростигла – 5-7 років, а «внірівська» – пізньостигла (14-16 років), при значних відмінностях самок за масою ( відповідно 6-15, 2-3 та 30-40 кг) та робочої плодючості (відповідно 70-150, 30-50 та 200-300 тис. штук ікринок).
Неймовірно відпочили – по-царськи! Але … час і честь знати – дякуємо за душевний прийом і класну рибалку колектив Лимана на чолі з Вітей (Винс) і їдемо на зустріч з Міхаличем, у побуті mihart, щоб вручити йому торішню нагороду “Блоггер року”, яка почала вже “розсипатися” , як егіпедські піраміди (жарт!)
Але цього дня не закінчився – по приїзду додому, глянувши на “колючий” трофей, я пошкодував ручки моєї коханої, згадав, що я ж – Kok! і взявся за приготування смакоти!
“Здаю” рецепт і один мій секрет по підготовці (риби типу: осетрина, сом, минь, йорж, бобир і т.п., швидко і безпечно, без порізів і кримінальних кутів, очищаються від слизу та бруду звичайною зубною щіткою!
Інгредієнти:
бестер – 1шт.(до кіло)
вершкове масло – 100 гр.
цибуля ріпчаста – 2 шт.
морква – 2 шт.
лимон – 2 шт.
сухий коріандр, перець, сіль, зелень кропу
Потрошимо рибу, обтираємо спеціями, всередину закладаємо масло, обкладаємо кільцями цибулі, моркви, лимона, загортаємо у фольгу і завантажуємо в розігріту до 200С духовку на 40 хвилин.
Подаємо порційно, перед вживанням збризкуючи лимоном і запиваючи чарочкою холодного Nemiroff Delikat
Пл. Шевченка-Мінське Шосе-Вишгород-офіс постійного напарника і просто друга Макса-ГЕС- а потім ні як усі хворі на спінінг, в Сорокошичі, а добряче ближче- та Лиман. Цю дорогу я напевно кілька сотень разів у своєму житті проїжджав. Не завжди дорога закінчувалася на Лимані, частенько вона вела мене далі – Ошитки, Окуніново, Косачівка, риболовля, полювання, гриби, просто посидіти біля багаття, а іноді і спокушати горілки добряче-все було, є і я сподіваюся буде ще багато разів, але переважно дорога призводила до Лимана.
Дізнався про Лиман я нещодавно, мабуть цього року в 2007. Незнайома абсолютно людина, з якою я перекинувся парою нічого незначних фраз на одному рибальському форумі, почав мені писати в особу запрошення, відпочити в таборі на Лимані який він ставить на місяць з його родиною. Тоді мене це насторожило, і погодився я не відразу, але надіславши ммс з фотками добірних краснопірок спійманих УЛ спінінгом на “маніячку” Андрій мене все-таки переконав приїхати.
Тоді, вирушаючи автобусом у Вишгород, де мене мав забрати Андрій, я не знав що того дня я познайомлюся з людьми, які стануть моїми близькими, дуже близькими друзями. Я просто їхав асфальтом – потім бетонкою, потім піском, потім божевільною але прохідною греблі – і раптово побачив мету нашої поїздки. Я і уявити не міг, що платник може бути настільки величезним. Не менше кількох кілометрів у довжину! Нові знайомі насамперед показали свій нічний улов на фідер-два десятки відмінних карасів, не менше 300 грамів кожен, і карпика трохи більше трьох, який повинен був стати (і став) окрасою столу на честь знайомства.
Увечері до табору причепився човен, з єгерем Миколою, тоді зовсім ще юним, років о 16 напевно. Що мене здивувало, – то що Коля не став насамперед обилечивать нове обличчя (тобто мене) а привітався приніс з човна дрова, дошки (для нової крамниці), ще якусь дрібницю, розповів новини (що-де-як клює ), відмовився від запропонованої чарки, сів у човен і помчав кудись у своїх єгерських справах. Андрій сказав що розрахуємось з єгерями коли будемо їхати- Ви часто бачили таке на платниках?!!!!
І ось тоді я мабуть і зрозумів що сюди я їздитиму … Чотири роки взимку ми частенько ганяли на лимані судаків, а влітку хлопці все більше впиралися в білу, а я все частіше приїжджав просто купуватися, послухати солов’їв, посидіти з короп’ятниками біля вогнища. не ловлю білу, частіше ніж раз на рік)). Я просто відпочивав душею та тілом, завжди радіючи чистому березі, висококласному єгерському обслуговуванню, великій кількості різноманітної риби ЗАВЖДИ, та й просто можливості відпочити від суєти міста.
І ось, на нашому улюбленому форумі, я читаю цікаві пости-риби немає, дорогу вбили грейдером, навколо розрухи, грошей беруть непомірно, а сервіс – гірший за радянський. Я неабияк здивувався. Як можна вбити дорогу грейдером і щебенем, адже вона і так убита, хоч і прохідна. Сервіс на лимані завжди був якісним-на Лимані НЕ ЗАВАЖАЛИ ВІДПОЧИВАТИ, та й риби мені завжди там вистачало. Короп, сазан, лин, лящ, карась. плітка, червонопірка. язь, голавль (правда не великий), щука, судак, окунь, жерех, сом – причому багато з них вкрай приємних розмірів (наприклад офіційно найбільший короп спійманий на лимані 23 кг, на хвилиночку)
Коротше пости здивували і засмутили, і незважаючи на робочий день я запропонував Кості ака Коку прокотитися на гаряче мною улюблені місця.
І ось, сьогодні о п’ятій ранку, закінчується бетонка і починається путівець … Рівний накатаний путівець, з щебенем де необхідно, машина їде жваво і добре- там ще в тому році були жахливі купини і ями – ВСІ РІВНЕ. Поворот з путівця на дамбу – так, трохи м’який, але він завжди був таким – лісові піски обвідного каналу – штука підступна. Є накатка, їдемо нею, в’їжджаємо без проблем і виїжджаємо на дамбу. решта 1,5 км до будиночків охорони завжди були для мене найважчими – вище першої передачі не розігнатися – а тут – ВІДМІННА грейдерна дорога. ВІДМІННА. Костя нею їхав 60, хоча можна було і 80. Охорона незважаючи на ранній візит зустріла, проводила, показала вимостки нові- відмінні, міцні , і що головне – БАГАТО. Розповіла про плани на майбутнє – вони барвисті, багатогранно, і я впевнений більш ніж здійсненно. А потім ми трохи половили. Мега трофеїв не було, ми вихопили кілька осудачків дозволеного (більше 42 см) розміру, купу незалікових – відпущені і кілька більш ніж залікових окунів, і зробили це швидко і впевнено. Бачили короп’ятників-фідеристів-вони теж відсутністю клювання не страждали.
За словами Коли зариблення в цей рік пройшло успішно, коропа, амура і товстолобика запустили багато, та й аборигенні щуки і окуня віднерестилися, діщ з судаком-ось ось, а коропи з карасями-трохи пізніше.
Коротше, я скажу так – рибалка на лимані – це чудовий відпочинок. Звичайно, якщо треба наковбасити мішок мружать-є “акваріуми” і ближче, і цікавіше. А ось водойм для різноманітної берегової риболовлі, на всіляку рибу. причому водоймища де цієї риби багато, і треба лише докласти зусилля що б її зловити (адже головна краса лиману- в тому що це повноцінна замкнута екосистема, по суті багата рибою дика водойма)- я наприклад крім лиману і не підкажу.
ПС
І ще. Риба в Лимані найкраще клює на світанку і на заході сонця – а не “по поштовху” і “по спаду” – мені це важливіше, ніж мішок м’яса.
